Святий пророк Ілля – один з найбільших пророків Старого Завіту – народився в Фесвії Галаадській в коліні Левіїна за 900 років до РХ.
Святитель Єпіфаній Кіпрський повідомляє про народження пророка Іллі такий переказ: “Коли народився Ілля, батько його Совах бачив у видінні, що благовидні мужі вітали його, сповивали вогнем і живили полум’ям вогненним”. Дане немовляті ім’я Ілля (фортеця Господня) визначило все його життя. З малих років він присвятив себе Єдиному Богу, оселився в пустелі і проводив життя в суворому пості, Богомислії і молитві. Покликаний до пророчого служіння при ізраїльському царю Ахава, пророк став полум’яним прихильником істинної віри і благочестя. У той час ізраїльський народ відпав від віри своїх батьків, залишив Єдиного Бога і поклонявся поганським ідолам, шанування яких ввів нечестивий цар Єровоам. Особливо підтримувала ідолослужіння дружина царя Ахава, язичниця Єзавель. Поклоніння ідолу Ваалу призвело ізраїльтян до повного морального розкладу. Бачачи загибель свого народу, пророк Ілля став викривати царя Ахава в лукавстві, переконуючи його покаятися і звернутися до Істинного Бога. Цар не послухав його. Тоді пророк Ілля оголосив йому, що, в покарання три роки не буде ні дощу, ні роси на землі і посуха припиниться тільки за його молитвою. І дійсно, після молитви пророка затрималось небо, настала посуха і голод по всій землі. Народ страждав від нестерпної спеки і голоду. Господь по Своєму милосердю, бачачи страждання людей, готовий був помилувати всіх і послати дощ на землю, але не хотів порушити слова пророка Іллі, котрий горів бажанням звернути серця ізраїльтян до покаяння і повернути їх до істинного богошанування. Оберігаючи пророка Іллю від рук Єзавелі, Господь під час лиха послав його в таємне місце біля потоку Хораф. Хижим воронам Господь повелів приносити їжу пророку, вселяючи йому тим самим жалість до стражденного народу. Коли потік Хораф висох, Господь послав пророка Іллю в Сарепту Сидонську до бідної вдови, яка страждала разом з дітьми в очікуванні голодної смерті. На прохання пророка вона приготувала йому калача з останньої жмені борошна і залишку масла. Тоді по молитві пророка Іллі борошно та олію з тих пір не виснажувалися в будинку вдови протягом усього голоду. Силою своєї молитви великий пророк створив інше диво – воскресив померлого сина цієї вдови. По закінченні трьох років посухи Милосердний Господь послав пророка до царя Ахава для припинення лиха. Пророк Ілля повелів зібрати на гору Кармел весь Ізраїль і жерців Ваала. Коли народ зібрався, пророк Ілля запропонував спорудити два жертовники: один – від жерців Ваала, інший – від пророка Іллі для служіння Істинному Богу. “На який з них спаде вогонь з неба, той буде зазначенням, чий Бог істинний, – сказав пророк Ілля, – і всі повинні будуть вклонитися Йому, а не визнають Його будуть конче забиті”. Першими приступили до жертви жерці Валла: вони волали до ідола з ранку до вечора, але марно – небо мовчало. До вечора святий пророк Ілля спорудив свій жертовник із 12-ти каменів, за числом колін Ізраїлевих, поклав жертву на дрова, наказав викопати навколо жертовника рів і повелів поливати жертву і дрова водою. Коли рів наповнився водою, полум’яний пророк звернувся до Бога з гарячою молитвою й благанням, щоб Господь послав з неба вогонь для напоумлення ізраїльських людей і звернув серця їх до Себе. За молитвою пророка з неба зійшов вогонь і попалив жертву, дрова, каміння і навіть води. Народ упав на землю, волаючи: “Воістину Господь є Бог Єдиний і немає іншого Бога, крім Нього!”. Тоді пророк Ілля повбивав усіх священиків Ваалових і став молитися про дарування дощу. За його молитвою небо розкрилося і випав рясний дощ, що напоїв спраглу землю.
Цар Ахав усвідомив свою помилку і оплакав гріхи, але дружина його Єзавель загрожувала вбити пророка Божого. Пророк Ілля втік в царство Іудейське і, засмучений про безсилля викоренити ідолопоклонство, просив у Бога собі смерті. Йому постав ангел Господній, зміцнив його їжею і наказав йти в далеку дорогу. Сорок днів і ночей йшов пророк Ілля і, дійшовши до гори Хорив, оселився в печері. Тут після грізної бурі, землетрусу і полум’я Господь з’явився “у тихому вітрі” (3 Цар. 19, 12) і відкрив скорботному пророку, що Він зберіг сім тисяч вірних рабів, що не вклонилися Ваалу. Господь повелів пророкові Іллі помазати (освятити) на пророче служіння Єлисея. За свою полум’яну ревність про Славу Божу пророк Ілля був узятий на Небо живим у вогненній колісниці. Пророк Єлисей став свідком сходження пророка Іллі на небо у вогненній колісниці і отримав разом з його плащем дар пророчого духу вдвічі більший, ніж мав пророк Ілля.
За переказами Святої Церкви, пророк Ілля буде Предтечею Другого Пришестя Христа на землю і під час проповіді прийме тілесну смерть.
З дня вогненного вознесіння на Небо пророка Іллі, його шанування у Церкві Христовій ніколи не припинялося. Перша церква, побудована в Києві при князеві Ігорі, була в ім’я пророка Іллі.
Тропар святому пророку Іллі, глас 4.
У тілі Ангел, пророків основа, другий предтеча пришестя Христового – Ілля славний з висоти послав Єлисеєві благодать недуги відганяти і прокажених очищати; тому і всім, що шанують його, подає зцілення.
Кондак святому пророку Іллі, глас 2.
Пророче і провидче великих діл Бога нашого, Іллє великоіменитий, що словом своїм зупиняв і збирав дощові хмари, моли за нас єдиного Чоловіколюбця.