ВИПУСК №ІІІ
СВЯТО-ІЛЛІНСЬКИЙ СОБОР М.ДУБНО
СВЯТИТЕЛЬ ІОАН ЗОЛОТОУСТИЙ ПРО ПІСТ
Я вигукую сильніше труби, не для того, щоб задовільнити слух задоволенням, але щоб заглушити задоволення словом правди, пристрасть шлунка припинити, і викликати дію посту.
Піст подає небесну вигоду, а хтивість є шкодою, що підлягає покаранню. Хто віддається їжі і задовольняє пристрасть шлунка, той втрачає духовний плід душі, а хто постом висушує плоть і уникає обжерливості, той заготовляє собі, як скарб, надію на краще.
Піст вчить цнотливості, робить твердим; піст приготовляє до благочестя і вправляє для терпіння; піст створює ангельське життя і вдосконалює духовно тіло; піст захист душі і непереможна зброя тіла. Не допускає він до себе підступного задоволення і перемагає пристрасть, яка зароджується. Піст зводить думку на небо і окрилює її до безсмертної природи.
Отже, будемо постити, улюблені, не проходячи дні посту з похмурим обличчям, але володіючи ними зі світлою душею, як раби Христові.
Якщо ти підійшов до посту за бажанням, то не будь похмурий, але радуйся: він очищає твою душу від отрути. Не приймай на себе посту відносно гарного, куштування чого є солодким, але будь довготерпеливий в очікуванні більш солодких навчань. Тому ти й утримуєшся від наїдків, щоб тебе годував Дух, і віддаляєшся від тілесних страв, щоб сповнитися духовних дарів.
Піст є ліки, руйнівні для гріха, і м’яка мазь для душі, що очищає з метою благочестя. Як при найбільш тяжких хворобах усувається тілесний гній, коли роблять присипки з чого-небудь самого гострого і стягуючого, таким же чином і цвіль гріха, що проникла в душу, висушує піст, що стягує трохи пом’якшуючи; (потім) очистивши абсолютно, він знищує (її). Тому, якщо піст і пов’язаний з труднощами, але корисний і зручний та доступний. Не постись із сумом, щоб не втратити свого труда; не нарікай, що трохи сповільнився, щоб через мале не піддатися покаранню за все. Наскільки піст стягує тіло, стільки ж користі від посту. Поглянь на життя праведних, і побачиш, що вони прославилися найбільше через піст.
Перш за все Мойсей після посту увійшов в морок і зробився через піст співрозмовником з Богом. Приєднавши (ще) сорокаденний піст, він став законодавцем – ні хліба не їв, ні вина не пив; він задовольнявся (тією) їжею, тому вчився законоположень від законодателя.
Щоб тобі знати, наскільки корисний піст, і наскільки шкідливим є пияцтво, що повстає проти посту, подивись на те, що робить Мойсей, і те, що відбувається в народі, – і знайдеш силу посту. На горі Мойсей отримував закон, внизу народ відкидав закон. Засмутившись, Мойсей розбив закон, вважаючи нерозумним – ввіряти закон сп’янілим і передавати вислови душам, обтяженим вином. Дивись, наскільки несправедлим є пияцтво повстаючи проти посту! І піст знову, виправивши стільки зла в ті ж самі дні, відновив закон, залишив його для нас пам’яткою безпечного життя. Може бути цією подією виражається деяка таємниця, що перший закон буде скасований, (як) упокорений невір’ям першим народом, а другий буде діяти усюди, оскільки другий народ з вірою приймає другий закон і зберігає.
Так само Ілля після сорокаденного посту і один раз споживаючи їжу пройшовши пустелю, не відчував втоми: піст носив його, полегшуючи працю; та після посту він споглядав Бога, наскільки це є можливим для людської природи. Не тілесними очима він споглядав безтілесного, але розумним серцем бачив незримого, чистотою своєї душі: «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мф. 5: 8). Так, після посту він замкнув небо проти неприборканих і тих, що витрачають своє життя на насолоду, щоб, чого вони не обрали за власним бажанням, виховалися в цьому голодом посту, і дізналися, наскільки корисним є піст, і (що) висловлює свою дієвість навіть під час насолоди .
Даниїл, пропостивши три тижні і не споживвши хліба пристрастей, зійшовши до лев’ячої ями через заздрість неприборканих, навчив там посту навіть левів. Дикі звірі засоромилися посника, стали лагідніші за розумних звірів і замкнули свої пащі, не наважившись торкнутися святого тіла. Одягнувши своє тіло постом, ніби зброєю, і абсолютно зміцнившись ним, він відвернув очі левів – здався їм не в людському тілі, але ангельському.
І три отроки в Вавилоні, не побажали причаститися царської беззаконної трапези, але (що побажали) дотриматися законного посту, увійшовши в розпалену піч, загасили полум’я, зробили постом піч росяною замість вогненної; він (вогонь) відступив від тих, що перебували в пості, не будучи в змозі торкнутися їх тіла; а проти тих, що не знали посту вогонь повернувся – всіх оточуючих халдеїв винищив. У тілі (отроків) не було чого-небудь речовинного, так як дією посту воно стало духовним.
Також і ніневитяни постом відбили смерть: пробувши в безперервному пості три дні, вони скасували вічне покарання небагатьма днями, залишили вічну похвалу для світу.
Дивіться, улюблені, наскільки сильним є піст, що твориться з молитвою і ділами! Піст і молитва позбавляють від смерті; а правда вище їх обох. Піст – такж є знищенням смерті, і звільненням від гніву; піст – очищення думки, співмешканець стриманості, вправляння в благочесті, ярмо правди. Піст вміє бідного робити багатим: не дозволяє не вчасну трату, дає самостійність міри; він вміє і багатого робити правителем власного майна, не дозволяючи йому безбоязно його поглинати; піст знає і колір юності. Він вчить приборкання в їжі, наділяє стриманістю і мудро веде до благочестя і цнотливості. Він вміє і старців умудряти, і око помислів зберігати в чистоті. Піст і тіло зберігає в більшому здоров’ї: не обтяжуючи їжею, воно не приймає речовини хвороб, але, стаючи легким, зміцнюється для прийняття дарів.
Тому будемо постити, улюблені, щоб досягти духовних дарів. Хто поститься, (той) виховує душу для благочестя: він, користуючись образом тілесної стриманості для піклування за душу, так само усувається від порочних помислів, що входять в душу, як віддаляється від їжі що приходить ззовні: «Якщо гнів начальника запалає на тебе, то не залишай місця твого; тому що покірливість покриває і великі провини»(Еккл.10: 4). Як тепер ти віддаляєшся від їжі, нічого не споживаючи, так віддаляйся від гріхів, змінюючи себе. Ти постиш, не приймаючи вина; постися, утримуючись і від пороку; нечестя вміє виробляти в душі ще більше сп’яніння. Ти постиш, не торкаючись м’яса; постися, утримуючись і від наклепу, щоб через нього не їсти тобі м’яса братів, не покуштувати їх тіла. Піст – істинне утримання від гріхів. Слухай слова пророка: «Чи такий то піст який Я обрав, в який томить людина душу свою» (Іс.58: 5), – але що? – «Зніми кайдани неправди, розірви усяке ярмо, і пригноблених відпусти на волю, і розірви усяке ярмо, розділи з голодними хліб твій, і подорожніх бідних уведи в дім; коли побачиш нагого вдягни його» (Іс.58 :6-7) . Це, улюблені, істинний піст, прийнятний Богом, спасительний для людини і всім угодний. Слідом за ним йде володіння небом, за правдивою обіцянкою Владики. Дивись, що він додає: «Тоді відкриється, як зоря, твоє світло, і зцілення твоє швидко проросте, і правда твоя піде перед тобою, а слава Господня буде супроводжувати тебе. Тоді ти взиватимеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я тут, біля тебе »(Іс.58 :8-9). Бачиш, скільки дарів посту, і з яким він пов’язаний благочестям! Самого Бога він схиляє зійти до людської природи. Отже, постися, перебувай у молитвах, спілкуванні, настановах, не покидаючи зборів, як зазвичай роблять деякі; (проводь) не в клопотах чи осудженнях цілий день, щоб зібрати грошей, які ти маєш витрачати, або щоб виступити проти свого брата, якому тобі, потрібно служити. Ти прийшов до вечора, або о дев’ятій годині, не з тим, щоб виконати мету посту, але щоб задовольнити бажання утроби. І не думай про себе, як про непитущого, що відмовляється від вина, але як про п’яного, так як повного пороку, – щоб тобі не почути: «Горе вінку гордості п’яних!» ( Іс.28: 1). Пияцтво не є товаришем посту, але ворогом і супротивником. Отже поспішімо до приготовленої нам надії воскресіння, там насолоджуючись призначеними благами, а тут веселячись очікуванням, у Христі Ісусі, Якому слава на віки віків. Амінь.