Пресвята Богородице, допомагай нам! Так вигукували в радості апостоли, побачивши в повітрі Божу Матір, оточену ангелами в сяйві небесної слави, через 3 дні після її Успіння. Божа Матір сказала апостолам: «Радійте! Я з вами повсякчасно; і завжди буду молитовницею вашою перед Богом!»
Перед закінченням свого земного життя, Божа Матір обіцяла не залишати усіх християн після Своєї смерті і завжди молитися про них.
До найбільшого празника Пресвятої Богородиці, її святого Успіння, християни готуються постом і молитвою, саме тому піст, що почався 14 серпня і триватиме до 28 серпня називають Успенським постом. Він також відомий у нас як Богородичний, Спасо-Богородичний, чи Спасівка. Це наймолодший з чотирьох постів, але другий за строгістю після Великого посту.
Під час посту в ці дні, ми наслідуємо пости й молитви Пречистої Діви Марії, якими вона готувалася до зустрічі Свого Божого Сина у своєму святому Успінні. Піст є необхідним засобом для успіху в духовному житті і для отримання спасіння, тому що піст, віднімаючи в тіла зайву їжу та зайве пиття, послаблює силу чуттєвих потягів.
Звідси видно, що й користь посту різностороння, адже піст ясно показує людині, що для її життя потрібно небагато, і її здоров’я залежить не від вишуканої, а від простої їжі та пиття. Піст дуже скоро виявляє пануючі в людині пристрасті й пороки, до яких вона приліпилася серцем, і що її тіло найбільше любить. Піст робить нас здатними до молитви й роздумів про Бога й Божественне. “Хто постить, той з добрим духом молиться”, – каже св. Іоан Золотоустий.
Взагалі піст є сильним засобом приготування до всіх великих і спасительних справ. Це глибоко відчували всі розсудливі й боголюбиві люди – завжди і скрізь. Всі святі досить строго постили самі й одностайно радили постити іншим.
Піст духовний тісно поєднується з постом тілесним, на зразок того, як наша душа поєднується з тілом, проникає в нього, оживлює і робиться з ним одним цілим, як душа й тіло становлять єдину живу людину. І тому, постячи тілесно, в той самий час слід нам постити й духовно: “Постячи, браття, тілесно, постимо й духовно, розв’яжемо будь-який союз неправди”, – заповідає Свята Церква.
Сутність посту висловлена в церковній пісні: “Якщо, душе моя, утримуєшся від страв, а від пристрастей не очищаєшся, – даремно тішимося неспоживанням: тому що, якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш Богом, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, котрі ніколи не їдять”.
Під час будь-якого посту не прийнято зловживати алкоголем, заборонені святкування та гучні гуляння.
Тому, ще раз хочеться порадіти і щиро привітати усіх свідомих дубенчан з перенесенням святкування дня народження нашого міста з часу Успенського посту на день покровителя нашого міста – пророка Божого Іллі. Таким вчинком ми двічі відновили історичну і релігійну справедливість, тому, що не знехтували покровительством Святого пророка Іллі та не гнівимо гучними гуляннями та масовими забавами Пресвяту Божу Матір в той час, коли треба побути в смиренні та молитві.
Отож, від імені громади Свято-Іллінського собору, ще раз висловлюємо подяку міському голові, Василю Михайловичу Антонюку, та депутатському корпусу, організаційному відділу міської ради за матеріальне та організаційне сприяння в заходах проведення святкування Святого пророка Божого Іллі.
Приємно згадати, що разом з дубенчанами молились за добробут міста високопочесні гості: представники святійшого Патріарха Філарета, духовенство Ріненської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Київської єпархій, церковні та громадські діячі.
Святкування будо проведено на високому рівні в усіх аспектах і, в першу чергу, в час коли, це дозволено церквою. Хай Бог благословить кожного причетного до відновлення історичної справедливості щодо святкування дня міста у день його покровителя Святого пророка Іллі, а Божа Матір буде заступницею нашою перед Богом.
Настоятель Свято-Іллінського Собору, протоієрей Ігор Когут