від його першої дружини і тому в Євангелії називається братом Господнім.
Згідно Cвятого Передання, Господь Ісус Христос явився йому після Свого Воскресіння і поставив його Єпископом Єрусалимської Церкви. Апостолу Якову випала особлива діяльність: він не подорожував з проповіддю по різних країнах, як решта апостолів, а навчав і священнодіяв у Єрусалимі. Як Предстоятель Єрусалимської Церкви, він головував на Апостольському Соборі в Єрусалимі в 51 році. На цьому Соборі пропозиція, зроблена ним, стало резолюцією Апостольського собору (Дії: 15).
Служіння Апостола Якова проходило серед безлічі ворогів християнства, проте він поступав розсудливо і справедливо, так що його поважали не тільки християни, але й юдеї, називаючи опорою народу і Праведником.
Будучи Єрусалимським Єпископом близько 30 років, він поширив і утвердив Святу віру в Єрусалимі та у всій Палестині. Коли Апостол Павло в останню свою подорож відвідав Апостола Якова, то в про успіхи християнської проповіді серед євреїв йому передали такими словами: «Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало і всі вони ревнителі закону» (Дії 21, 20).
Бачачи такий вплив Апостола, юдейські начальники стали побоюватись, щоб весь народ не навернувся до Христа і вирішили скористатись проміжком часу між від’їздом прокурора Феста і прибуттям на його місце Альбіна) для того, щоб схилити Якова до зречення Христа або вбити його. Первосвящеником в цей час був саддукей Анан.
При великому скупченні народу Апостола вивели на портик (ганок) храму та після декількох улесливих слів зневажливо запитали: «Роскажи нам про Розп’ятого?». «Ви питаєте мене про Ісуса? – голосно сказав Апостол Яків – Він сидить на Небесах по правиці Всевишнього і знову прийде на хмарах небесних».
В натовпі багато християн радісно вигукнули: «Осанна Синові Давида!» Первосвященики й книжники закричали: «О, і сам Праведник в омані!» І скинули його на землю. Апостол Яків зумів ще піднятися на коліна і сказати: «Господи, прости їх! Вони не відають, що творять ». «Поб’ємо його камінням», – закричали його вороги.
Один священик із племені Рехава почав умовляти їх: «Що ви робите? Бачите, Праведний за вас молиться», але в цю хвилину один єврей-сукнороб вдарив своїм вальком Апостола по голові і вбив його. Сталось це близько 63 року. Разом із ним було вбито багато християн.
Юдейський історик Йосип Флавій, перераховуючи причини падіння Єрусалиму, говорить, що Господь, покарав євреїв, між іншим, за вбивство Праведного Якова. Апостол Яків незадовго до своєї смерті написав Соборне послання, основною метою якого є – втішити і зміцнити навернених до віри юдеїв у стражданнях, які мали відбутися з ними та застерегти їх від омани, що нібито одна віра може врятувати людину. Святий Апостол пояснює, що віра, яка не супроводжується добрими справами є мертвою і не веде до спасіння.
Церковне Передання також вважає Апостола Якова укладачем найдавнішого чину Божественної Літургії.