У сьогоднішню неділю євангелист Лука пригадує нам дорогі брати і сестри чудесне оздоровлення нещасного чоловіка, якого опанували злі духи. Гадаринські люди боялися цього біснуватого, який одягався в лахміття, не жив у хаті, а блукав полями-лісами, а найчастіше на цвинтарі поміж гробами знаходив собі пристановище. Дико накидався він на людей, тому вже здалека обминали його. 

Святий Феофілакт Болгарський про такі дії біснуватого говорить так: «Хто має в собі біса, тобто бісівські діла, той не одягає одежі – немає одягу хрещення і не живе в домі своїм, тобто в церкві, але живе в гробах, де мертві справи, бо такі доми є вмістилищем зла. Побачивши Ісуса біси просять передчасно їх не мучити. Господь бачачи таку поведінку чоловіка, запитує його: «Як тобі на ім’я?» (Лк.8.30). Біснуватий не мав можливості приховувати своє ім’я, тому Христос його про це запитує, але він не відповідає, а його голосом говорять біси: «Легіон!» (Лк.8.30). Нас багато, ми в силі, в єдності – зухвало відповідають біси. Їхня сила та вся енергія спрямована на виконання однієї мети – занапастити людську душу, звести її з дороги правди та життя. Ми повинні розуміти, що кожного разу, коли людина відступає від Бога, то вона губить себе, свою особистість. Впевненість демонської сили походила від їхньої кількості. Легіон – це одиниця римського війська, яка в собі містить від 4 до 6 тисяч вояків. В даному випадку це була така кількість бісів, які знайшли притулок в тілі чоловіка».

Біси мучили нещасного, і від того життя його було надзвичайно тяжким. В Гадаринський край прийшов з апостолами Христос Спаситель і побачив цього нещасного чоловіка, пізнав, що його мучать злі духи і у милосерді Своїм уздоровив його. Благословив його ласкою святою та вигнав злих духів, які мучили його. Ісус Христос показав Свою владу над цілим легіоном нечистих духів і тим засвідчив, що Він є Син Божий, Якому підвладне все у світі. Біси за дозволом Спасителя ввійшли у стадо свиней і всі загинули в морі.

Чому біси просили Ісуса не відправляти їх в безодню? В безодні їх очікує покарання, тому біси просять бодай би ввійти в стадо свиней, лиш би не попасти знову до безодні. Господь виганяючи з чоловіка не проханих жителів, не відмовляє демонам, бо має ще один урок зробити для місцевих жителів. Біси, які почули волю шукають собі нове житло. Бідні свині не зрозуміли, що з ними робиться. Цілий легіон бісів переселяється в стадо свиней. Свиней хоча було й багато та не змогли це спокійно перенести бідні тварини. Свині кинулись з берега, чому Господь допустив таке?

Святитель Іоан Золотоустий пояснює нам це так: «Це все для користі тих, хто слухає, щоб вони зрозуміли наскільки злі духи ненавидять Боже творіння, настільки, що отримавши владу над тваринами – вони нічого кращого не придумали як погубити їх». Але ж для чого Господь не зупинив їх? Учитель Церкви святий Іоан Золотоустий продовжує: «Це було допущено, щоб ми зрозуміли і зробили для себе висновок. Якщо злі духи так поставились до свиней, то з людьми напевно поступили б так само».

Сила Божа не дозволяє так поступати злим духам із людьми, вона стримує їх, бо інакше, як говорять святі отці, злі духи в одну мить знищили би весь людський рід по своїй люті. Демони знищили ціле стадо свиней і це допустив Христос даючи науку жителям цього краю. За законом євреї не могли вирощувати свиней, через заборону про нечистоту цієї тварини. Та попри всі заборони вони мали досить велике стадо свиней до двох тисяч. Тому Господь і допустив те що свині кинулися з кручі в море та потонули, щоб навчити євреїв зберігати свої звичаї та дотримуватись закону.

Отже дорогі брати і сестри у сьогоднішньому Євангелії ми бачимо яскраве свідчення про те, що злі духи дійсно існують, і не треба сумніватися в їх бутті. За попущенням Божим вони можуть чинити зло як людям, так і тваринам. Тому дорогі браття і сестри, слухаючи сьогоднішнє Святе Євангеліє, застановімося над тяжкістю гріха і як можна його позбутися, як уздоровити свою душу і визволити її з неволі злого духа-диявола. Душа, не маючи на совісті гріха, живе в освячуючій ласці – благодаті Божій і в цій душі перебуває сам Бог. Але душа, на якій тяжить гріх, живе з дияволом, в ній вже за життя горить вогонь пекла. Гріх, поповнений свідомо і добровільно позбавляє людину ласки Божої, заперечує синівство Боже, замикає для душі небо, а відкриває пекло.

Тому нам дорогі у Христі брати і сестри потрібно подумати про себе. Адже ми можемо побачити себе в образі цього біснуватого, тому що кожен з нас перебуває у владі тих чи інших пристрастей. У кого з нас немає заздрощів, в кого з нас немає ненависті, та багатьох інших гріхів? Подумаємо про себе по відношенню до інших людей: чи не хочемо ми ними володіти? Чи не намагаємося ми над ними панувати, їх поневолити, зробити з них знаряддя нашої волі, предмети наших прагнень? Ми всі, тою чи іншою мірою одержимі тим чи іншим гріхом, тобто перебуваємо під владою темних сил, а це і є їхньою метою: оволодіти нами, щоб ми зробилися нічим іншим як знаряддям зла, яке вони хочуть творити і можуть творити тільки через нас. Не вже дорогі в Христі, і ми з вами разом з мешканцями Гадаринського краю скажемо до Христа : «Іди від нас», але мої дорогі пам’ятаймо, що ми є християни невже ми, будучи Христовими, не оберемо шлях Христовий, хресний, жертовний шлях, який може дати свободу іншим, нове життя іншим, якщо тільки ми відірвемося від усього того, що нас займає, заради того, щоб звернути увагу на єдину реальну, пекучу потребу? Подумаймо про це, бо Євангеліє до нас звертається не тільки для того, щоб нам подати приклади, Євангеліє – заклик і виклик: де ти стоїш, хто ти, з ким ти?.. Кожен з нас повинен собі відповісти, і відповісти Богові: Хто ми? де ми? Тому подібно до зціленого біснуватого припадемо до стіп Спасителя, щоби здоровим, тверезим судженням, вірою та любов’ю сповняти своє життя та волю Божу.