В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Свята Церква присвячує сьогоднішній день спогаду прийдешнього для всіх нас Страшного Суду Божого. Цією неділею Свята Церква продовжує готувати нас до зустрічі Великого посту, цієї «духовної весни», як його називають святі отці. Щойно ми з вами почули розповідь Ісуса Христа про те, яким чином буде відбуватися подальша людська доля, яким чином настане кінець світу і яким способом до нас прийде Страшний суд.
Стара українська приказка каже: “Раз мати породила, раз і помирати!”. Усім людям однакове призначення – всі ми свого часу будемо покликані перед Небесного Суддю здавати звіт нашого життя. А коли прийде кінець світу, відбудеться Страшний Суд. Як же буде виглядати цей Суд? На золотім троні сидітиме Ісус Христос, а по обох боках Його стоятимуть янголи. Вони принесуть Святий Хрест – символ Христових страстей, принесуть цвяхи, якими були прибиті Його руки й ноги, і копіє, яким було пробито Його бік, з якого вийшли кров і вода як ознака смерті Христа – а Він її прийняв зі страшними муками… Тоді Христос, із суворим виразом лиця, буде викликати і живих, і мертвих до звіту їхнього життя…
Минають дні за днями, літа за літами – літа ніколи вже не вернуться, як течія бистрої ріки, що несе воду до широкого моря, в якому й розпливається. Скільки мільйонів синів і дочок нашої нещасної України перейшли через сторінки писаної й неписаної історії нашого народу! А скільки ще перейде! Минули великі провідники Церкви й народу – прийдуть і по нас майбутні покоління, які нестимуть наші Церковні й національні знамена, хоругви і плакати в поході за кращу долю! І всі вони, і всі ми станемо перед лицем того, хоч і лагідного й милого, але справедливого й суворого Судді. Такі слова як “суд” і “кара” лякають нас, але це – одвічна істина: Господь буде за добре винагороджувати, а за зле карати на тому Страшному Суді. Коли цей Суд настане – ніхто, крім Отця Небесного, не знає, – так говорить Син Його, Спаситель наш Ісус Христос. Тоді Він, Син Божий, простягне свою руку, і за дотиком її задимляться гори, загуде буря вихрем і громом, і збуриться світ у своїх основах – і Він устане в гніві. Померкне тоді сонце, упадуть з неба зірки, всі небесні сили зрушаться. “Постане тривога, якої світ ніколи перед тим не бачив, – і будуть тривожитися всі народи Землі”. (Мф. 24,15). Від страшного реву моря, від розбурханих хвиль будуть гинути люди, як мухи…
Що кінець світу колись прийде, в це вірили навіть поганські народи: перси, греки, римляни та інші. У сьогоднішніх часах народи, до яких іще не дійшло світло Христової науки, – автохтони Мехіко, Австралії й Гренландії — вірять, що прийде час, коли місяць умре й упаде з небесних просторів на Землю та поб`є всіх людей – і так спричиниться кінець світу. Поет Овідій, що жив перед Христом, писав: “Прийде час, бо так написано в Книзі Долі, коли Земля, і ціла будова світу, і небозвід, обнятий полум`ям, завалиться”. Питання: коли ж то станеться? “Про день цей ніхто не знає – тільки Небесний Отець”, – говорить Ісус Христос. А доки цей день прийде, люди побачать у світі деякі знаки: настане час, що не буде братньої любові: повстане брат на брата і сестра на сестру, діти на своїх батьків… Виникнуть страшні війни, а з ними прийдуть смерть, недуги й голод… А передсмак голоду наш народ уже мав у проклятих тридцятих роках нашого століття… З наближенням кінця світу охолоне побожність у серцях людських і настане колотнеча. З`являться лжепророки з антихристом у проводі.
Дорогі мої! Знаємо з науки нашої Святої Православної віри, що Господь судить людину зараз же після її смерти, коли вона приходить перед Його лице. Він судить людину, так би мовити, тимчасовим судом, бо душа просить дозволу до Небесної Оселі. Постає питання: якщо вже був Суд, то нащо ще один, Страшний Суд? А тому, що перший Суд призначає нашу душу до Небесної або до підземної оселі; а в час Страшного Суду всі мертві воскреснуть і будуть присуджені або до неба, або до пекла. На потребу цього другого, Страшного Суду, складаються кілька причин. Перша з них-щоб перевірити справедливість першого Суду. Друга причина – щоб і тіло людини воскресло й дістало свою нагороду. Дехто може подумати: як же тіло може воскреснути, коли воно обернулося в порох і тлінь? Як те тіло може встати, коли рука або нога були відтяті на війні або в якійсь біді? Господь подбає, щоб ніщо на світі не пропало, на Його поклик злучаться всі частини тіла, і людина прийде перед Лице Господа неушкодженою. Третя причина Страшного Суду – щоб усім людям прилюдно була віддана пошана або ганьба, як хто собі заслужив у своїм земнім житті. У Святому Письмі засвідчені такі слова святого Павла (в Посланні до Коринфян 4, 5): “Не судіть нікого передчасно, доки не прийде Господь і не виявить усього, що було покрито таємницею”.
І, нарешті, остання причина Страшного Суду – цс щоб грішники побачили Ісуса Христа і щоб чесноти Його засіяли перед усіма людьми. Тоді судити буде Сам Син Божий, як каже Він Сам: “Отець не судить нікого, а ввесь Суд віддав Синові”. Ісус Христос перший раз прийшов на світ, щоб через Свої муки і страждання відчинити віруючим людям браму Царства Небесного. А вдруге прийде, щоб розрахуватися з людьми… Він прийде не як бідний чоловік, а як найвищий Суддя у сяйві великої слави – як Цар Слави!
О Сину Божий, який страшний це буде розрахунок, хоч і короткий, але справедливий! Тоді Христос відділить добрих від злих, дітей від батьків, брата від брата чи від сестри, приятеля від приятеля, мужа від жони. Він поставить всуміш князя біля жебрака, ученого біля неука — бо там не буде різниці, – там усі будуть рівні в очах Божих, бо Він однаково буде всіх трактувати. І скаже Ісус до тих, хто стоятиме по його правиці: “Коли Я був голодний, ви Мене нагодували; коли Я був спрагнений, ви Мене напоїли; коли Я був в дорозі, ви дали мені нічліг; коли Я був нагий ви Мене одягли; у в`язниці ви Мене відвідали – всі ви увійдіть у радість Царства Божого!” А ці люди спитають: “А коли ж ми Тебе, Господи, стрічали і все це Тобі робили?!” Ісус відповість: “Що ви зробили ближньому, те ви зробили мені”. А до тих, що в страсті стоятимуть по ліву руку Його, Ісус скаже: “А ви того всього ані мені, ані ближньому своєму не зробили, тому йдіть в огонь вічний, що приготований для вас!”
У цих словах розгадка всієї таємниці. Всі ми боїмося смерті, а ще більше – Страшного Суду. Ми хотіли б заслужити собі місце в Царстві Небеснім, а не в вічнім вогні. Як же це зробити можливим? Людяним поводженням з нашими ближніми, поміччю для них, порятунком для голодних, спраглих і роздягнених. А де вони? Часто якраз навколо нас, а в сучасну пору – в Україні, що потребує від нас їжі, одежі, а найбільше – співчуття, милосердя, любові. Життя наше коротке, а ми маємо досить матеріальних благ. Поділімось же тим із Христом у образі нашого ближнього! Ніяке добре діло не пропаде вам! Стараймося у всьому наслідувати нашого милого Ісуса, і тоді й смерть буде нам не страшна, бо ми прийдемо на Суд добре приготованими.
Дорогі у Христі брати і сестри, прислухаймося до голосу Святої Церкви хоча б зрідка приходити із стану безпечності в тверезість, згадуючи, що є Божий суд і на нас чекає праведний Суддя. Проходячи земний відрізок життя пам’ятаймо, що Страшний суд – це не вигадка для залякування, а дійсний факт, засвідчений нашим Спасителем і праведним Суддею.
Амінь!
За матеріалами: Михайлівський Золотоверхий монастир.