Постанови Церковного Уставу про освячення колива в п’ятницю першої седмиці Великого посту бере свій початок від часів імператора Юліана Відступника. Цим Церква ще раз прославляє Господа, Який явив усім, що піст є боговстановленою справою, а не вигадкою людей.
Нечестивий імператор, намагаючись знищити істинну віру і знаючи, що в перший тиждень Великого посту християни дотримуються його особливо суворо, віддав наказ, щоб перед цим днем все, що продається на торжищі, було окроплене ідоложертовною кров’ю, щоб усі, хто буде їсти придбане там, осквернилися.
Але св. вмч. Феодор Тирон, явившись милістю Божою зі світу невидимого єпископу Євдоксію, розповів про таємний намір боговідступника і порадив протягом цієї першої седмиці посту вживати лише коливо. Єпископ негайно ж зібрав всіх християн і розповів їм, що чув. Приготувавши коливо, він зберіг своє стадо від ворожої підступності. Нечестивий цар, бачачи, що підступи його зруйновані, дуже засоромився і наказав доставити на торжища неосквернені страви. А християни, завдяки Господу за його невимовне милосердя, і вихваляючи Христового великомученика святого Феодора, в п’ятницю першого тижня Великого посту звершили святкування святого великомученика, благословивши на честь і пам’ять його коливо в їжу для вживання вірним.
І з того часу навіть до нині Церква творить у першу п’ятницю Великого посту освячення колива в пам’ять цього дива і прославляє страстотерпця Христового Феодора, щоб дати віруючим постійне нагадування про милостивий Промисел Божий про рабів Своїх – і про допомогу святого великомученика Феодора християнам.
У Свято-Іллінському соборі, також був звершений молебний канон мученику Феодору Тирону, та освячено коливо, яке роздавалося вірним після богослужіння.