Окрасою старовинного міста Дубно по праві можна назвати Свято-Іллінський собор, який розташований на центральній магістралі міста, чудово доповнюючи адміністративно-житловий ансамбль.
Спорудження цього прекрасного храму розпочалося ще у 1902 року настоятелем – священиком Корнійовичем, який довів будівництво до половини, а продовжив і завершив його священик Євгеній (за матеріалами періодичного видання «Почаївський листок», 31 травня 1912 р.).
На будівництво собору використовувались добровільні внески і субсидії Священного синоду в сумі 8800 рублів. Цікавим є той факт, що кошти на будівництво храму були обіцяні царем Олександром ІІІ, який був у Дубні в 1890 році, з нагоди відкриття Тараканівського форту. Але через неуважність царських секретарів, на обіцяні гроші, кажуть, збудовано храм у Дублянах, теперішнього Демидівського району (колишній Дубенський повіт). Тому дубенчанам довелося за власний кошт зводити свою святиню. Були пожертви на будівництво храму і від заможних міщан Дубна. Відомості про це зафіксовано у «Волинських Єпархіальних Відомостях». Зокрема, у №4 за 1891 р., говориться, що міщанин м. Дубна Дмитро Мержевський зробив пожертву на Свято-Іллінську церкву грошима і речами на суму більше 150 рублів. За свідченнями старожилів, серед тих, хто вніс пожертву на храм, був і Федір Кучеровський ( власник аптеки на розі теперішніх вулиць Кирила і Мефодія та Свободи) та місцевий меценат Єльберт. Сума їхнього добровільного внеску 2000 золотих червінців. Під час будівництва дзвіниці столярними роботами керував дубенчанин Михайло Шептинський.
Свого часу церкві належав цегельний завод, який був зданий по контракту в оренду на 3 роки з оплатою на неї 300 рублів в рік. Ці кошти також витрачалися на потреби будівництва. Будівельні роботи завершились у 1908 році. 09 травня цього ж року Свято-Іллінський храм був освячений архієпископом Волинським і Житомирським Антонієм. Згідно з розпорядженням Священного Синоду (указ від 31 серпня 1909 року), Свято-Іллінська церква була перейменована в собор.
При храмі ще у 1892 році була відкрита церковно-приходська школа. У 1908 році у ній навчались 54 хлопчики і 47 дівчаток.
У якому стилі була збудована дерев`яна церква, невідомо. Архітектурна стилістика нинішнього храму цілком відповідає канонічним рамкам неросійського, як це часто намагаються нав’язати, стилю. П`ятиверха, п`ятикутна цегляна споруда з прилягаючою із півночі дзвіницею, збудованою у своєрідному, можна навіть сказати «Дубенському», стилі. Є два входи до церкви – з півночі і заходу. Головний вхід – з півночі, з центральної вулиці міста. Це зумовило її дещо незвичну орієнтацію, нехарактерну для Православних храмів.
У 1914 році австрійські війська захопили частину Дубна. Вони зневажливо ставилися до християнських святинь. Вже після вигнання чужинців, у купах сміття було знайдено частину ікон, окремі були порубані, порізані. Зникло багато цінних образів. Невідомо, де знаходилась у той час дорогоцінна Благодатна ікона Богоматері, в перлах, яка була подарована князем Костянтином Острозьким спочатку Дубенському Спаському, потім передана Чеснохресному монастиреві, згодом – Іллінському собору. В той час багато церковних цінностей, дзвонів, ікон зникло назавжди.
Проте, одна унікальна ікона, ще з епохи середньовіччя, дивом уціліла. Це – ікона пророка Іллі з житієм ХVІ ст.. У 1994 році її було передано у фонд Державного історико-культурного заповідника міста Дубна. Згодом вона була реставрована у Львові і зараз знаходиться в каплиці на честь Святого Пророка Іллі, яка діє при Державному заповіднику «Дубенський замок».
Слід відзначити, що головними святинями храму є: рака преподобного Іова ігумена і чудотворця Почаївського, за 20-річні труди преподобного у Дубні, собору була передана порівняно велика частка мощей святого, яка зберігається у великій раці перед кіотом з зображенням преп.Іова, що символізує повноту його служіння на нашій Дубенській землі. Мощовик з частками мощей преподобних Миколи Святоші, Еразма та Лаврентія Печерських , а також копія чудотворної ікони Пресвятої Богородиці «Дубенська» – головна святиня Острозьких князів.
Серед видатних священнослужителів Іллінського собору – багатьом відомий фітотерапевт протоієрей Михайло Носаль, який служив у соборі з 1923 по 1933 роки з настоятелем Карвовським. Усе своє життя присвятив служінню Богу та Іллінському собору протоієрей Арсеній (у миру – Арсеній Іванович Христюк), за що був неодноразово нагороджений церковними відзнаками. У 2007 році протоієрей Арсеній відійшов до Бога, але його проповіді залишилися у серцях багатьох вірян.
Теперішній настоятель – протоієрей Ігор Когут, за 5 років перебування на цій посаді, приклав багато зусиль, щоб старовинний Свято-Іллінський собор знову преобразився. Зокрема з допомогою кліру, парафіян та небайдужих меценатів йому вдалось возвести у храмі новий іконостас, оновити розписи, покласти нову підлогу, тощо. Також на подвір`ї собору була побудована Водосвятна каплиця та оновлена каплиця на честь святителя Миколая архиєпископа Мир Лікійських Чудотворця, яка розташована навпроти правого притвору.
02 серпня 2018 року, в день пам’яті пророка Божого Іллі, перлина міста Дубно – Свято-Іллінський собор, зустрів свій 110 храмовий празник. (В травні цього року минуло 110 років з часу його освячення). Варто додати, що в цей день Дубно відзначило також і свій День міста, мудро поєднуючи храмове свято центрального собору із своїм Днем міста.
З цієї нагоди у соборі було звершено Божественну літургію, яку очолив архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон. Також на запрошення керуючого Рівненською єпархією, на святкове богослужіння прибув архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор.
За архієрейським богослужінням, перед яким було освячено новий іконостас і храмові розписи, владикам співслужили: благочинний Дубенського міського благочиння протоієрей Василій Лозинський, настоятель собору протоієрей Ігор Когут, намісник Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких Могилах ігумен Софроній (Бордюк), намісник Свято-Миколаївського чоловічого монастиря міста Дубно ігумен Меркурій (Бікіра), намісник Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря ієромонах Миколай (Хмарний), військові капелани, клірики храму та прибуле духовенство.
Разом з духовенством і паствою молились представники влади: народний депутат України Олександр Дехтярчук, голова Дубенської РДА Юрій Парфенюк, голова Дубенської районної ради Олександр Козак, Дубенський міський голова Василь Антонюк.
Архієрейське богослужіння прикрашав спів парафіяльного хору та хору «Орфей».
За літургією були виголошені додаткові прохання за створення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви, за Святійшого Патріарха Варфоломія, за Президента України, Верховну Раду та за розпочате діло рук їх по об’єднанню Православної Церкви в Україні.
Під час богослужіння архієпископ Нестор звернувся до вірян з повчальним словом, в якому наголосив на твердій вірі святого пророка Божого Іллі.
По завершенні літургії відбувся хресний хід навколо собору, під час якого було відслужено заупокійну літію за протоієреєм Арсенієм Христюком, могила якого знаходиться на території храму.
Також заупокійна молитва лунала біля стели пам’яті героїв «Небесної сотні» та загиблих у Донбаській війні Дубенчан, яка знаходиться поряд із собором. Сюди люди приносили квіти і лампади та в своїх молитвах згадували імена сучасних Героїв, які полягли за Україну.
Потім владика Іларіон привітав настоятеля, клір та громаду з престольним святом і днем міста, побажавши їм молитовного заступництва пророка Божого Іллі.
В свою чергу протоієрей Ігор Когут подякував архіпастирям і духовенству за візит та звершену ними молитву.
Після відправи та подячних слів архієреї, священнослужителі, представники влади та «Укрпошти» погасили ювілейний конверт «110-річчя Свято-Іллінського собору» після чого всі урочисто поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку.
Урочистості завершились концертом та спільною святковою трапезою.
За матеріалами: Рівненська Єпархія.