11 листопада – пам’ять преподобномучениці Анастасії Римлянки (ІІІ).
Свята Анастасія Римлянка осиротіла у віці трьох років. Виховувалася вона в монастирі поблизу Риму, в якому прийняла чернецтво. При імператорові Декію (249-251 рр.) Анастасії виконалося 21 рік. Вона була дуже красивою, і багато знатних римлян просили її руки, але Анастасія всім відмовляла, вважаючи за краще залишитися нареченою Христа.
В той час імператор Декій розпочав жорстоке гоніння проти християн. Язичники витягнули святу Анастасію з монастиря і привели до правителя міста. Вони звинувачували її в тому, що вона не тільки зневажає знатних і багатих женихів, але вшановує за Бога розіпнутого Христа.
Воєначальник Пров повелів їй принести жертву ідолам, але Анастасія відмовилася відректися від Христа. Тоді її піддали лютим тортурам: у неї вирвали з пальців нігті, потім відсікли руки і ноги, потім вибили всі зуби. Свята, спливаючи кров’ю, почала знемагати і попросила води. Один чоловік на ім’я Кирил, який був свідком її мук, зглянувся і напоїв її водою. Тортури продовжили, і святій Анастасії відрізали язик, яким вона невпинно славила Бога. Стомлені кати, нарешті, відрубали їй голову. Вирішивши, що Кирил, який напоїв мученицю водою, є таємним християнином, мучителі схопили його і також стратили.