“І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Ін. 3, 14-15).
В сьогоднішню неділю перед Воздвиженням Чесного Хреста, дорогі браття і сестри, євангеліст Іван пригадує нам про старозавітню подію в пустелі, коли після виходу з Єгипту на шляху до землі обітованої ізраїльський народ нарікав на Бога і на Мойсея: “Навіщо ви вивели нас з Єгипту, щоб померти нам у пустелі, бо тут нема ні хліба, ні води, і душі нашій обридла ця негідна їжа. І послав Господь на народ отруйних зміїв, що жалили народ, і померло безліч народу з синів Ізраїлевих. І прийшов народ до Мойсея і сказав: згрішили ми, що говорили проти Господа і проти тебе; помолися Господу, щоб Він відігнав від нас зміїв. І помолився Мойсей Господу за народ.
І сказав Господь Мойсеєві: зроби собі мідного змія і вистав його на прапорі, і якщо вжалить змій кого-небудь, ужалений, глянувши на нього, залишиться живим. І зробив Мойсей мідного змія і виставив його на прапорі, і коли змій жалив людину, вона, глянувши на мідного змія, залишалася живою (Чис. 21, 5-8)”.
Всі Отці і Вчителі Церкви розглядають мідного змія, як прообраз Месії, але попри подібність, між мідним змієм і Христом існує важлива відмінність.
По-перше, спасительна дія першого простягалася тільки на один народ, а спасительна дія Другого простягається на все людство: тому завдяки Христу спастися може кожен.
По-друге, змій давав порятунок тільки від тимчасової смерті і то тільки в одному випадку, а Христос дарує вічне життя у Царстві Небесному.
З надзвичайної любові до людей і для їх спасіння Єдинородний Син Божий був піднесеним – спочатку на ганебне знаряддя страти – хрест, а потім на славний престол небесний.
Вмираючи за людей Христос засвідчив, що найголовніше в Його покликанні, як Месії є саме спасіння світу, а не суд над світом, Він сам говорить, що прийшов не судити світ, а спасти світ.
Від чого хоче нас спасти Христос? А від чого ж спасав у пустелі ізраїльтян мідний змій? Спасав від укусу зміїного, наслідком якого була смерть. Так само і Христос хоче спасти нас від смерті, але смерті духовної.
А джерелом духовної смерті є гріх, наслідки якого проявляються у всіх людях, а через свої гріхи ми зазнаємо у цьому світі скорбот та випробувань.
Але і у скорботах Христос нас не залишає. Він завжди готовий прийти нам на допомогу, тільки нам потрібно звернутися до Нього. Та замість цього ми починаємо нарікати, скаржитися і різними способами хочемо обминути терпіння, незручності. Не біймося випробувань, які посилає нам Господь. Пам’ятаймо, що під час наших страждань Христос завжди з нами, Він страждає разом з нами, і заради нас. І хоче щоб ми проходячи ці випробування ставали кращими, бо не хоче смерті грішника, але щоб він покаявся і був живий. Тому не опускаймо рук і завжди надіймося на Бога, вірмо Йому, а найголовніше довіряймо Йому, тому що Він вболіває за кожного з нас.
За матеріалами: ptpl.io.ua