В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Святе Євангеліє, яке ми читаємо в сьогоднішню неділю, розповідає нам, про Яіра – начальника синагоги, який шукав Христа, щоб Він прийшов до його дому, бо помирала дочка. Коли в нас стається біда, то починаємо шукати Христа, але чи ми бажаємо бачити Бога в нашому домі, коли у нас все добре.
Дорогі у Христі, кожного разу, коли помирає хтось з християн, той самий Спаситель устами Своїх священиків кличе до нас: «Не плачте, бо він не вмер, а спить і пробудиться в день суду. Не плачте, а радше моліться за його душу, щоб Господь у день суду був до нього милосердний».
Коли Ісус Христос проходив містом, то біля Нього тиснулося багато людей, серед натовпу була жінка, що дванадцять років хворіла на кровотечу та витратила на ліки весь свій прожиток. Скільки сьогодні є людей, що шукають знахарів, цілителів, ворожбитів, екстрасенсів і витрачають багато грошей й накликають на себе гнів Божий. Але знаймо, що нашим цілителем є сам Господь Ісус Христос. Він може зцілити нас від будь якої хвороби, якщо ми будемо просити з вірою.
Наслідуймо цю жінку яка хворіла й, доторкнувшись до краю одежі Спасителя, одразу отримала оздоровлення. Коли це сталося Ісус спитав: «Хто доторкнувся Мене?…бо Я відчув як сила вийшла з Мене». (Лк. 8, 45-46). І тоді жінка бачить що не втаїться, тремтячи підійшла, впала до ніг Ісусових і розказала як вона одужала. Вислухавши її, Ісус сказав: «Дочко, віра твоя спасла тебе, йди з миром!»(Лк. 8, 48).
Коли Ісус говорив з людьми, то один чоловік каже Яіру, щоб він не турбував Ісуса, бо донька його вже померла. Ісус, почувши таку звістку, приходить в дім Яіра, заходить в кімнату, кличе із собою Петра, Якова та Івана і батьків, подає руку дівчині та воскрешає її.
Дорогі у Христі, Бог є Любов! Він кличе нас у Святій Сповіді до життя з Богом. Ось ми чуємо, що з вірою до Бога, Ісус Христос зробив два чудесні оздоровлення.
Ось приклад життєвої історії: «В часі французької революції, воїни в одному селі зустріли селянина, який читав катехизм. А так, як вони були невіруючі, то видали вирок, що ця книжка має бути спалена самим же селянином. Коли ж селянин не хотів цього зробити, воїни пекли йому руки: «Можете не тільки руки, але мене цілого спалити, – говорить до них селянин, – та я цієї книжки, що містить у собі закони моєї віри, не спалю». За це його тягали по вулицях, однак він не піддався і цього не зробив.
Такою відвагою і вірою повинні і ми всі відзначатися, а тоді Господь змилосердиться і над нами. Він вислухає нас у наших бідах та нещастях і ми ніколи не повинні втрачати надію на Боже милосердя.
Отже, віра є першою і найголовнішою умовою до нашого спасіння. Церква проповідує істину Христову про те, що Ісус живий та закликає усіх до віри.
Проживаймо на землі так, щоб колись Ісус Христос зустрів нас в Своїх оселях. Сумлінно виконуймо все те, що входить у наші християнські обов’язки і тоді зможемо почути лагідний голос Спасителя: “Віра твоя спасла тебе». Амінь.
ієрей Ярослав Розподняк