Достовірних відомостей про походження Преподобного Іоана Ліствичника
майже не збереглося. Свою “Ліствицю” він написав на прохання ігумена Раїфського монастиря Іоана. Пізніше, монах цього монастиря Даниїл склав короткий життєпис Іоана Ліствичника. В ньому Даниїл говорить, що йому нічого не відомо про місце походження Преподобного. Це напевне тому, що Святий ніколи не говорив про власне життя до монастиря.
Ряд джерел вказують, що Іоан був родом із південної Палестини, інші говорять, що Преподобний походив із Сирії .
За переданням Іоан народився близько 570 року та був сином святих Ксенофонта і Марії.
У шістнадцять років Іоан вирішує присвітити себе на служіння Богові, для чого обирає один із центрів духовного життя того часу – Синайський монастир. Наставником і керівником Преподобного у цей час стає авва Мартирий. Після чотирьох років перебування на Синаї Святий Іоанн Ліствичник був пострижений у чернецтво.
Безумовно, святий Іоан мав добру освіту, що добре видно з його книг. Значно складніше сказати, де і коли він її отримав. Його навіть називали “Схоластиком”. Титул схоластика вказує, що Святий завершив курс риторики та права в надзвичайно ранньому віці.
Після смерті старця Мартирія, під керівництвом якого він перебував 19 років, Святий Іоан віддалився в пустинне місце, зване Тола, де провів 40 років у строгому пості, молитві, самоті і мовчанні. Він ухилявся від всякого роду особливих подвигів.
Він не проводив ночей без сну, хоча спав не більше, ніж необхідно для підтримки сил, щоб невпинним неспанням не погубити розуму. Перед сном Преподобний довго молився, багато часу присвячуючи читанню духовних книг.
Якщо у зовнішньому житті Преподобний Іоанн діяв у всьому обережно, уникаючи крайнощів, небезпечних для душі, то у внутрішньому духовному житті він, «запалюваний божественною любов’ю», не хотів знати кордонів.
Особливо глибоко Святий був пройнятий почуттям покаяння і проливав рясні сльози, сокрушаючись про свої гріхи. Все життя його була безперервна молитва і безмірна любов до Бога.
Передання згадує печеру в якій жив Преподобний Іоан Ліствичник. Вона збереглася й до сьогодні та знаходиться на віддалі 8 км від монастиря Святої Катерини.
Перші письмові документи, що згадують про існування цієї печери, вказують, що з самого початку вона стала місцем паломництва. У двадцятому столітті недалеко від печери було зведено скит, що перебуває під духовною опікою монастиря Святої Великомучениці Катерини.
Після 40 років подвигів він став ігуменом Синайської обителі, але через 4 роки знову пішов в усамітнення і мирно відійшов до Господа у 80 літньому віці.
Преподобний Іоан не тільки сам досяг висоти духовної досконалості, але й іншим залишив керівництво для їхнього духовного життя, написавши спасенний твір «Ліствиця», де представив 30 ступенів духовного сходження.
У «Ліствиці» описується боротьба подвижника благочестя із такими пороками й пристрастями (обжерливість, блуд, сріблолюбство, гордість, марнославство, гнів тощо), які однаково властиві і чернцям і мирянам.
Разом із тим «Ліствиця» скеровує до виховання чеснот, обов’язкових для християн (наприклад, лагідність, ціломудрість, терпіння, смирення, молитва та ін.)
Зображуючи шлях поступового сходження до моральної досконалості, «Ліствиця» є вірним і надійним підручником для духовного життя кожного християнина.