Свята Православна Церква як турботлива Мати щодня молиться, як за живих, так і за померлих. Окрім щоденного поминання померлих в церковному році існують ще окремі дні, у які Церква по особливому поминає всіх від віку спочилих християн. Такі дні називаються Родительськими Вселенськими поминальними суботами. До числа загальноцерковних понинальних субот входять: М’ясопусна субота, Троїцька субота, суботи другої, третьої і четвертої седмиць Великого посту.
Крім поминальних субот присвячених поминанню померлих у всій Православній Церкві існують ще поминальні дні, які є побожною традицією наших благочестивих предків. До таких поминань і належить Димитрівське поминання померлих. Ця субота названа так за іменем святого великомученика Димитрія Солунського Мироточивого ( + 306 р.). Встановлене поминання в суботу перед днем пам’яті великомученика Димитрія благовірним князем Димитрієм Донським, який отримавши з Божою поміччю перемогу над татарами у Куликовій битві ( 8/21 вересня 1380 р.) звершив поминання загиблих у цій битві воїнів. За порадою великого святого преподобного Сергія, ігумена Радонезького, святий князь Димтрій встановив звершувати таке поминання щороку.
Спочатку це було поминання лише спочилих воїнів, а потім разом з загиблими воїнами почали у Димитрівську суботу поминати всіх від віку спочилих православних християн. Слід зазначити що восени, в залежності від місцевих традицій серед українського народу існують такі поминання померлих: на Свято Покрови Пресвятої Богородиці-Покровське поминання, перед днем пам’яті святих мучеників безсрібників Косми і Даміана Аравійських, перед днем пам’яті святого Архистратига Михаїла-Михайлівська поминальна субота, перед днем пам’яті святої мучениці Параскеви П’ятниці-Параскевське поминання.
Окрім Димитрівської поминальної суботи православних воїнів поминають 11 вересня, в день Усікновення глави Іоанна Предтечі. Предтеча і Хреститель Господній Іоанн постраждав за істину як добрий воїн небесної вітчизни, тому його небесному заступництву доручає Матір-Церква і своїх чад-воїнів, які боролись за істину і добро та життя своє віддали за Вітчизну.
Також згадуються спочилі воїни 9 травня на день Перемоги, як день скорботи за жертвами війни і на знак шани до тих хто життя своє не пожалів захищаючи рідну землю.
Неділя друга після П’ятдесятниці відзначена в Українському Православному календарі також, як день поминання спочилих воїнів козаків запорожців які життя своє поклали боронячи вольності і віру православну.
Поглянувши в глиб історії ми можемо побачити, як Свята Церква шанувала у всі часи тих, хто боронив свою рідну землю і віру Православну. Слід пам’ятати і те що молитва за померлих є священним обов’язком кожного християнина. Потрібно не забувати у дні особливого поминання померлих прийти до храму, як до того місця звідки, за словами святих отців і вчителів Церкви, починається Царство Боже на землі.
Зі святими упокой Христе душі спочилих рабів твоїх, там де немає ні недуги, ні журби, ні зітхання, але життя безкінечне!
підготував протоієрей Миколай Капітула,
магістр богослів’я, викладач РДС,
клірик Свято-Покровського собору м. Рівнe