19 січня Свята Православна Церква урочисто святкує одне з найбільших свят – Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, або Богоявлення.
Це свято має й інші назви. Святим Богоявленням воно називається через те, що цього дня відкрився людям Бог в усій повноті Пресвятої Тройці: втілений Син Божий хрестився в ріці Йордані, Дух Святий зійшов на Нього у вигляді голубинім, а з Неба було чути голос Бога Отця: “Це Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління” (Мф. III, 13-17, Мк. I, 9-11, Лк. III, 21-22).
Свято Хрещення Господнього – одне із самих древніх свят християнської Церкви. Його встановлення відноситься ще до апостольських часів. Древня назва свята – „ТЕОФАНІЯ”, що означає Богоявлення.
У день Богоявлення, після Літургії, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа у Йордані Церква проводить Велике освячення води на річках, озерах, джерелах та колодязях. А саме місце, куди йдуть віруючі від церкви на освячення води, називають Йорданом. Чин цей звершується двічі – у Навечір’я Богоявлення (18 січня) й у самий день Хрещення Господнього.
Хрещенська вода у православних християн називається «агіасмою», що у перекладі з грецької означає «святиня». Віруючі люди ставляться до неї з особливим трепетом і зберігають її протягом року. Дари святої води перелічуються у молитві на освячення води: прощення гріхів, зцілення недугів, знищення демонів, просвітлення розуму…
Після літургії у храмах відбуватєься освячення води, після чого православні віруючі мають можливість набрати в храмі святої богоявленської води, та понести її в свої оселі, щоб окропити своє житло і місце роботи і вживати в міру потреби протягом року.
Про Свято Господнього Богоявлення
Коли Ісусу Христу виповнилось тридцять років і настав час вийти Йому до людей з проповідю Євангелія, Він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Наступного дня Іоанн побачив Ісуса, що до нього йшов, і сказав: «Ось Агнець Божий, Котрий бере на Себе гріхи світу! Це той, про Котрого я сказав: «За мною йде Муж, Який став попереду мене, бо Він був раніш від мене. Я не знав Його; але прийшов хрестити водою для того, щоб Він з’явився Ізраїлеві». І свідчив Іоанн, кажучи: «Бачив я Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому. Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: «На Кому Духа побачиш, Який сходить і перебуває на Ньому, Той, хреститиме Духом Святим». І я бачив, і засвідчив, що Цей є Син Божий!» (Ін. І, 29-34).
Охрестившись, Ісус зразу ж вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іоанн Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І голос почувся з неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Мф. III, 16-17). Ця подія відкриває нам, що Бог є єдиний у трьох особах. Свято на шостий день січня називають Хрещення Господа і Богоявлення, бо при Хрещенні Христа Спасителя було з’явлення Пресвятої Трійці, а також урочисте з’явлення Божества Спасителя, який всенародно розпочав Своє відкрите служіння в ім’я визволення світу. Божество Спасителя явлено було при хрещенні Його і народу, і Іоанну Хрестителю.
За словами святого Амвросія Медіоланського, день Хрещення Господа названий Богоявленням тому, що в цей день Господь явився не лише для того, аби Його побачили, а для спасіння людей. Святий Золотоуст говорить, що не той день, в який народився Спаситель, має бути названий Богоявленням, а той, в який Він хрестився. До дня Хрещення Христос був невідомий народу. Тому Богоявленням називають не той день, в який Христос народився, а той, в який хрестився. Народ не знав Його і не розумів, хто Він, почувши, що говорить Іоанн Хреститель: «Я водою хрещу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте (Іоанн. І, 26). І що дивного, якщо інші не знали, коли і сам Хреститель не знав Його до того дня» (Ін. 1-33).
Преподобний Іоан Дамаскин говорить, що Господь хрестився не тому, що Сам мав потребу в очищенні, але щоб «через води взяти на Себе гріхи світу», виконати закон, відкрити таємницю Святої Тройці, освятити «водну стихію» і, таким чином, подати нам приклад Хрещення.
Святкування Богоявлення відносять до часів апостольських. У IV ст. Святі Отці Церкви Григорій Богослов, Григорій Нісскій, Амвросій Медіоланський, Іоанн Золотоуст, Августин та інші залишили нам свої високі повчання, які й зараз чуємо під час свята Богоявлення.
Тропар, гл. 1: Коли в Йордані хрестився Ти, Господи, / відкрилось поклоніння Святій Тройці, / бо голос Отця про Тебе свідчив, / називаючи Тебе улюбленим Сином, / і Дух у вигляді голубиному / ці слова стверджував. / Слава Тобі, Христе Боже, / що з’явився і світ просвітив.
Кондак, гл. 4: Явився єси днесь у вселенній, / і світ Твій, Господи, знаменується на нас, / що свідомо Тебе славимо. / Ти прийшов і з’явився єси, / Світе Неприступний.
протоієрей Сергій Петленко