В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі у Христі, брати і сестри! Сьогодні ми вшановуємо день Православ’я. Це свято встановлено у IX ст. і з того часу вшановується Церквою, як день торжества святих ікон після довгого гоніння, яке чинилося не тільки єретиками, але й імператорами-іконоборцями.
Раз і назавжди Вселенський Собор затвердив вчення про шанування святих ікон і молитовне поклоніння їм. У постанові святих отців говориться, що честь, яку ми віддаєм святим іконам, відноситься не до самої матерії, а до зображеного на ньому святого лику, що молитовне поклоніння належить самому первообразу, тобто, поклоняючись святій іконі, ми поклоняємося тому небесному покровителю і молитвенику, котрий зображений на ній. Вчення про святі ікони було завершенням формулювання православних християнських вірувань, заснованих на божественному одкровенні, на вченні апостолів, на переданні святих отців. Тому і нинішнє свято отримало назву «Торжество православ’я».
Повернімося тепер до святих ікон. Хто ж перший поклав початок зображенням Господа, Божої Матері, святих угодників, які ми бачимо у святих храмах і маємо у своїх оселях? Перші зображення не були ділом рук людських. Сам Господь Ісус Христос залишив відбиток Свого пречистого обличчя на полотні, і послав це зображення Едеському князю Авгарю, щоб зцілити його від хвороби.
Невидимий і Неосяжний Дух Святий, прийняв образ голуба, в цьому образі свідчив слово Бога Отця про Бога Сина, Котрий хрестився в Йордані. Також Він прийняв образ видимих вогняних язиків, зійшовши в цьому вигляді на святих апостолів в день П’ятидесятниці, надавши їм властивість проповідувати, і розрішати гріхи людські.
Першим із людей, залишивши нам приклад іконного зображення, був Святий Євангелист Лука. Він написав образ Богоматері, про котрий Сама Пречиста сказала: «з цим образом перебуватиме благодать Моя і сила».
Такий початок зображень Господа Ісуса, Святого Духа, Божої Матері. Як же можна було не наслідувати цим прикладам? Як можна було б християнам не зображати Хрест, на якому був розіп’ятий ради нашого спасіння Христос і який став знаряддям нашого спасіння? Воскрес Ісус із гробу. Як було не показати першим християнам, що відкритий гріб – знак не тільки смерті, але й воскресіння після неї?
Будучи безгрішним, Господь поніс на Собі наші гріхи. Він дійсно Агнець Божий, взявший на Себе гріхи світу (Ін. 1, 29), і нічого не перешкоджало християнам зображати для спогаду про це Пастиря, Який несе на Своїх плечах вівцю.
З самого початку місця молитовних зібрань християн відмічалися особливими зображеннями: то Святого Хреста, то Агнця, то Пастуха, то риби, так як букви грецького названня її означають початкові букви Імені Ісуса Христа, то трапези з переломлення хліба. Іконописні зображення отримали широке розповсюдження особливо тоді, коли свята віра християнська перемогла язичницький світ і стала панівною.
Чи потрібні нам святі зображення? Чи можемо ми і без них духом і думкою підноситись до Бога, до неба? Якщо в щоденному житті нам необхідні нагадування про наші земні обов’язки, то тим більше в житті духовному ми потребуємо нагадування про наших небесних молитвеників. При нашому розсіянні, метушні і грубіянстві, зображення святих особливо необхідні. Як часто один тільки вид святої ікони стримував людей від гріха і злочину?
У святих іконах, як у живих особах, наглядно зображенні святі заступники і молитвеники за нас грішних. Розглядаючи картину, ми любуємося не полотном, на якому вона зображена, а самою картиною. Читаючи написане чи напечатане, ми думаємо не про папір, а про те, що на ньому написане. Розглядаючи фотографію першим чином, інтересують особи, зафіксовані на ній, а не плівка чи папір. Так само можна сказати і про ікони. Шануючи ікони, ми шануємо зображених на них святих, підносячись розумом до неба, де перебувають угодники Божі, наші молитвеники і заступники.
Чи вартує говорити про чудотворні властивості ікон, про чудесні дії багатьох із них, особливо ікон Пресвятої Богородиці? Краще подякувати Богу, Його Пречистій Матері і всім святим за милість, молитви і їхнє змилування над нами грішними. Чудотворні дії багатьох святих ікон чи не найкращий доказ їх святості і необхідності для нас?
Прославмо Господа і всіх Його святих в їх святих іконах. «Пречистому Твоєму образу поклоняємося, Благий, просячи прощення прогрішень наших… радістю наповнив все, Спасе наш, прийшовши спасти світ!». Амінь.