В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
У неділю 8-му після Пасхи, Церква Христова славословить Тройцю Єдиносущну і Нероздільну.
Сама назва свята – П’ятидесятниця – вказує на те, що свято звершується на п’ятидесятий день після Пасхи. Свято П’ятидесятниці відзначалося в церкві Старозавітній на згадку про законодавство на горі Синай; і подібно до того як Пасха Новозавітня замінила Пасху Старозавітню, так і П’ятидесятниця Новозавітня в Сионській горниці замінила П’ятидесятницю Синайську.
День П’ятидесятниці називають також святом Тройці, тому що у цей день відкрилася світу вся повнота дії Осіб Пресвятої Тройці, Її іпостасей.
Перед тим, як вознестися на небо, Христос обіцяв Апостолам послати Святого Духа, для цього Він повелів Своїм учням не залишати Єрусалим і перебувати всім разом. На п’ятидесятий день після Воскресіння Христового Апостоли зібралися в Сионській горниці для спільної молитви, і тоді зійшов на них Дух Святий у вигляді вогненних язиків, і Апостоли, сповнившись Духа Святого, почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм проповідувати. Після цього апостол Петро звернувся до народу, закликав всіх до покаяння і хрещення. У цей день охрестилося близько трьох тисяч людей, і всі вони отримали дар Святого Духа. Ось чому день П’ятидесятниці вважається початком розвитку Церкви Христової. Цією подією закінчується домобудівництво нашого спасіння.
Найголовніший дар, який ми отримуємо від Святого Духа – це дар єднання у Христі. «Коли Ти, зійшовши, мови змішав», – співає Свята Церква у кондаку свята. Знищуються мовні бар’єри, нерозуміння, зникає все, що розділяє людей. А людей роз’єднує, перш за все, гріх.
Коли люди віддаляються від Бога, насолоджуються своїми пристрастями і пороками, то вони віддаляються один від одного, любов і повага один до одного закінчуються, починається ворожнеча. «Розділяй і володарюй» – це принцип сатани.
Господь закликає нас бути єдиними, любити один одного, сповнюватись Духом Святим. А «плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість», – пише апостол Павло у Посланні до Галатів. І якщо ми не відчуваємо цих плодів у нашому житті, це означає, що ми не відкрили свого серця Богу, не намагаємося очистити його від пристрастей, що віра наша – формальна. Якщо ми не те що у своєму ворогові, але і у ближньому не бачимо образу Божого, це означає те, що нас не торкнулася Благодать Святого Духа, ми не можемо зберегти дорогоцінний дар Божий.
Немає нічого більш страшного, чим відпадіння від Бога, і горе людині, якщо залишить її Святий Дух: така людина перетворюється на духовного мерця. І прикладів цьому в оточуючому нас світі є безліч.
Кожна людина покликана стати новою людиною, для цього Господь послав Свого Єдинородного Сина, Який перетерпів на Хресті страждання і смерть за наші гріхи і послав від Отця Духа Святого, дари Якого ми всі отримали у Таїнстві Хрещення.
Як ми використовуємо цей дар? Чи примножуємо його, чи закопуємо його, як ліниві та лукаві раби? Задумаємося над цим для того, щоб не загубити дорогоцінну Благодать, яку ми отримуємо у ці дні, попросимо у Бога сил, щоб Він укріпив нас на шляху спасіння, щоб душі наші не залишав Дух Святий, і тоді ми будемо перебувати в любові, радості і мирі. Амінь.
Іларіон, митрополит Рівненський і Острозький