Свята Анна, мати Пресвятої Богородиці, була молодшою дочкою священика Матфана з Віфлеєма, який походив з роду Левія. Вона вийшла заміж за святого Йоакима (пам’ять 9 вересня), котрий був родом з Галлії. Довго свята Анна була безплідною, але після 20 років, завдяки гарячим молитвам святого подружжя, Ангел Господній звістив їм про Зачаття Дочки, Яка благословить весь людський рід.
Зачаття святої Анни відбулося в Єрусалимі, де і народилася Пресвята Діва, названа Марією. Більшість ікон, присвячених Зачаттю святої Анни, зображують Пресвяту Діву, яка ногами топче змія. Внизу ікони, по її боках, святі Йоаким і Анна зображуються зазвичай з піднятими догори і молитовно складеними руками; їх очі також спрямовані вгору та споглядають Божу Матір, Яка немовби ширяє в повітрі з розпростертими долонями; під Її стопами зображена куля, оповита змієм, який символізує диявола, котрий намагається підкорити своїй владі весь світ в особі прабатьків, які згрішили.
Існують також ікони, на яких свята Анна тримає на лівій руці Пресвяту Діву в дитячому віці. На обличчі святої Анни відображене особливе благоговіння. Стародавня ікона великого розміру, написана на полотні, перебувала в селі Миньківцях Дубенского повіту Волинської єпархії. Здавна це свято особливо шанувалося вагітними жінками.