Святий апостол і євангелист Іоан Богослов був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом в число Своїх учеників на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обоє братів послідували за Господом.
Апостол Іоан був улюбленим учеником Ісуса Христа. Спаситель любив його за жертовну любов та дівственну чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учеників, яких він особисто наблизив до Себе. Святий Іоан був присутнім при воскрешенні Господом дочки Іаїра і був свідком Преображення Господа на Фаворі. Під час Тайної Вечері він возлежав поряд з Господом і за знаком апостола Петра, прихилившись до грудей Спасителя, запитав хто видасть Його. Апостол Іоан слідував за Господом, коли Його, зв’язаного, вели з Гефсиманського саду на суд беззаконних первосвящеників Анни та Каяфи, він же знаходився у дворі архієрейському при допитах свого Божественного Вчителя і невідступно слідував за Ним по Хресному шляху, сумуючи всім серцем. Біля підніжжя Хреста він плакав разом з Божою Матір’ю і почув звернені до неї з висоти Хреста слова Розіп’ятого Господа: « Жоно, це син Твій» і до нього: « Це Мати твоя»( Ін. 19,26, 27). З того часу апостол Іоан, як люблячий син, піклувався про Пресвяту Діву Марію і служив Їй до Її Успіння, нікуди не відлучаючись з Єрусалиму.
Після Успіння Богородиці апостол Іоан, за жеребом, вирушив до Ефесу та інших міст для проповіді Євангелія, взявши з собою свого ученика Прохора. Вони вирушили в подорож на кораблі, котрий потонув під час сильної бурі. Всі подорожуючі були викинуті на сушу тільки апостол залишився в морській глибині. Прохор гірко ридав, втративши свого духовного отця і наставника, і пішов до Ефесу сам. На чотирнадцятий день шляху він стояв на березі моря і побачив, що хвиля викинула на берег людину. Підійшовши до неї він пізнав апостола Іоана Богослова. Учитель та ученик вирушили до Ефесу де апостол проповідував язичникам про Христа.
Його проповідь супроводжувалась багаточисельними і великими чудесами, так що число вірних збільшувалось щодня. В цей час почалося гоніння на християн імператора Нерона ( 56-68). Апостола Іоана відвели на суд в Рим. За сповідання віри в Господа Ісуса Христа апостола Іоанна було засуджено на смерть, але Господь зберіг Свого обранця. Апостол випив запропоновану йому чашу зі смертельним ядом і залишився живим, потім вийшов неушкодженим з котла з киплячою оливою. Після цього Апостола Іоана було заслано на острів Патмос, де він прожив багато років. Під час заслання святий здійснив багато чудес. Він вигнав багаточисельних бісів з ідольських капищ і зцілив велику кількість людей. Волхви чинили великий спротив проповіді святого Апостола. Особливо страшив всіх людей гордовитий волхв Кінопс, який похвалявся тим, що знищить апостола Іоанна. Але святий силою діючої в ньому благодаті, знищив всі хитрощі бісівські і безумний волхв сам загинув.
Апостол Іоан пішов разом з своїм учеником на пустельну гору, де наклав на себе трьохдений піст. Під час молитви апостола гора захиталась, загримів грім. Прохор зі страху впав на землю. Апостол Іоан підняв його і наказав записав все те, що він буде говорити. Так приблизно 67 року була написана Книга Одкровення( Апокаліпсис), в якій розкриті таїни долі Церкви і кінця світу.
Після тривалого заслання Апостол отримав свободу і повернувся до Ефесу. Тут він приблизно в 95 р. написав Євангеліє. Він називається Святою Церквою Апостолом любові, поскільки постійно закликав у своєму житті любити Бога і ближніх.
Святий Іоан упокоївся маючи більше ніж сто років. Після себе він залишив таку спадщину: Євангеліє, три Соборних послання, та Апокаліпсис.
Коли настав час відходу святого Іоана до Бога, він відійшов за межі Ефесу з сімома своїми учениками і звелів приготувати для себе христовидну могилу, куди ліг і сказав, щоб учні засипали його. Вони закрили його лице платом і з плачем засипали могилу. Дізнавшись про це інші ученики святого прийшли і розкопали могилу, але нічого в ній не знайшли. Свята Церква називає апостола Іоанна Богословом за висоту богословької думки його Євангелія та як великого тайнознавця.
підготував протоієрей Миколай Капітула,
магістр богослів’я, викладач РДС,
клірик Свято-Покровського собору, м. Рівнe