Перший Нікейський собор – собор Церкви, що визнається Вселенським; відбувся в червні 325 року в місті Нікея (нині Ізник, Туреччина); тривав більше двох місяців і став першим Вселенським собором в історії християнства.
Собор був скликаний імператором Костянтином Великим, для того щоб поставити крапку в суперечці між Олександрійським єпископом Олександром і Арієм. Арій, заперечував божественність Христа. На думку Арія, Христос не Бог, а перший і досконалий з створених Богом істот. У Арія знайшлося багато прихильників. Єпископ Олександр звинуватив Арія в богохульстві.
На Нікейському соборі визначилися і встановилися основні доктрини ( \догмати) християнства.
На Першому Вселенському соборі були присутні 318 єпископів. Папа Сильвестр особисто не взяв участь в Соборі і делегував на Собор своїх легатів – двох пресвітерів. На Собор прибули делегати від територій, що не входили до складу імперії: з Питиунта на Кавказі, з Боспорського царства (Керчі), з Скіфії, два делегати з Вірменії, один з Персії. Крім єпископів в роботі Собору взяли участь багато пресвітерів і дияконів. Багато хто з них ще зовсім недавно повернулися з каторги і на своїх тілах мали сліди тортур. Вони зібралися в палаці в Нікеї, і сам імператор Костянтин головував на їх зборах, чого ще ніколи не було. На Соборі були присутні безліч єпископів, згодом прославлених церквою в лику святих (святитель Микола, єпископ Мир Лікійських і святитель Спиридон Триміфунтський); деякі історики вважають, що оповідь про допущену свт. Миколою ляпас Арія по обличчю, має бути визнано помилковим, як безглуздо з власним характером святителя і виникло не раніше XIV-XV століття.
Після декількох спроб спростувати аріанської віровчення на підставі одних тільки посилань на Св. Письмо Собору був запропонований хрещальної символ Кесарійської Церкви, до якого, за пропозицією св. імператора Костянтина, була додана характеристика Сина “єдиносущного Отцю”. Зазначений Символ віри був затверджений Собором для всіх християн імперії, а не прийняли його єпископи-аріани видалені з Собору і відправлені на заслання. Собор також прийняв 20 канонів (правил), що стосуються різних сторін церковного життя.
Протоколи Першого Нікейського собору не збереглися. Про рішення, прийняті на цьому Соборі, відомо з пізніших джерел, у тому числі з діянь наступних Вселенських соборів.
Собор засудив аріанство і затвердив постулат про єдиносущність Сина Отцю і Його предвічним народженні.
Був складений Символ віри з семи пунктів, який згодом стали називати Нікейським.
Зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій: Римської, Олександрійської, Антіохійської та Єрусалимської (6-й і 7-й канони).
Собор також встановив час святкування Великодня у першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення.
За матеріалами: Самбірське Православне Братство