Щороку за тиждень до початку Великого посту Церква, як любляча матір, поминає всіх од віку спочилих отців, братів і сестер наших. Завтрашня субота, м’ясопусна, – одна з тих вселенських поминальних батьківських субот, коли ми молимося за тих, хто відійшов у вічність. Батьківською ж вона зветься тому, що Церква закликає кожного з нас молитися і за своїх спочилих рідних та пращурів, за всіх, хто відійшов з цього земного життя до спочилих прабатьків.
Від самого початку Церква звершує заупокійні молитви, щоби засвідчити свою турботу і любов щодо померлих, які живі у Бозі, адже «Бог же не є Бог мертвих, а живих. Бо в Нього всі живі» (Лк. 20: 38) – хтось на землі, а хтось уже у вічності. Ми віримо, що любов є вічною, вона не зникає зі смертю людини, а продовжує жити у наших серцях, пам’яті, молитві. Саме тому ми молимося за наших близьких і рідних, які вже відійшли у вічність, таким чином виявляючи їм свою любов. Церква вчить не лише молитися за померлих, а й заради них робити благодіяння іншим, бо молитва і милостиня є виявом любові.
Завтра, у поминальну суботу, у наших храмах звершуватиметься Божественна літургія та Панахида, під час якої ми молитовно згадуватимемо душі померлих. Приносьте записки з іменами ваших спочилих родичів, вони будуть зачитуватися за богослужінням. Не забувайте також про справи милосердя та допомогу потребуючим.
В цей день піднесімо молитви також за упокоєння воїнів, які віддали своє життя за Україну; мирних жителів, вбитих під час Революції гідності та невинно загиблих внаслідок російської агресії, а також усіх, хто був замучений безбожниками, заморений голодом, помер від наслідків Чорнобильської катастрофи, хвороб і згубної пошесті – відійшов у вічність у вірі й надії на воскресіння. Просімо в молитві до Бога, щоби Він простив їхні провини вільні й невільні та дарував їм вічне блаженне життя.