Христос народжується!
Дорогі браття і сестри! Завершується різдвяний піст і ми з вами пройшовши дні зимової Чотиридесятниці наблизились до величного свята Різдва Христового.
Матір Церква готувала нас до достойної зустрічі Різдва Христа Спасителя сорокаденним постом очищаючи і оновлюючи наше єство. Дні Пилипівки були переповнені згадуванням старозавітних праведників. Протягом посту ми звершували пам’ять пророків Авдія, Наума, Авакума, Софонії, Огії, Данила і трьох отроків – Ананії, Азарія і Мисаїла. Дві останні неділі посту вшановували пам’ять взагалі всіх старозавітних праведних людей і пророків. В Церковному Уставі вони називаються Неділями святих праотців і святих отців. Свята Церква вказує нам на старозавітних пророків як на взірець істинної віри, очищення душі і сходження до Богопізнання. Благодать Святого Духа, що оселилася в серцях пророків, зробила їх, Боговидцями, відкривши для них сяйво прийдешнього дня пришестя на землю Месії.
Сьогоднішній день є особливим, адже ним Свята Матір Церква по-особливому налаштовує нас до прийняття у наші серця і душі народженого від Діви Христа Спасителя.
Навечір’я Різдва Христового, або «святвечір» особливо виділяється з усіх днів підготовки до цього урочистого Господнього свята і вирізняє Різдво Христове від більшості двонадесятих свят, адже навечір’я окрім Різдва має тільки свято Хрещення Господнього, яке за своїм богослужбовим влаштуванням в усьому подібне до Різдва Христового. Також, сьогоднішній день можна прирівняти з променем, що проникає до нас з того «невечірнього дня Царства Христового», відкриває перед нами завісу вічності, надихає віруючих до зустрічі свята, яке за словами святителя Григорія Неокесарійського чудотворця називається «великим і дивним таїнством».
Сьогодні Свята Церква знову нам нагадує про те, що Бог став людиною заради нашого спасіння. Христос, як навчає святитель Лев Великий, прийняв природу роду людського, щоб повернути її своєму Творцеві, щоб батько смерті диявол (Прем. 2, 24), здобувши над нею перемогу, нею ж і був переможений.
Тому спрямуймо свій духовний погляд до Віфлеєму з нетерпінням очікуючи народження Христа Спасителя. Бо в попередні дні на богослужіннях перед нами розкривалося таїнство сходження Бога на землю, а зараз церковні піснеспіви звертають нашу увагу на земні обставини події, що святкується: на час і місце, в які вона має відбутися, і на її учасників. Вся земля готується до прийняття Богомладенця Христа.
Тож торжествуймо радістю духовною, «бо для того, щоб нас від древніх кайданів і від земних потьмарень покликати до вічного блаженства, зійшов до нас Той, до Кого ми самі не змогли піднятися» – навчає святитель Лев Великий.
Тому, пам’ятаючи про настанови святих отців і великих учителів Церкви звільнімось за допомогою Божою від тягаря гріхів і однодумно єдиними устами з ангелами заспіваймо: «Слава в вишніх Богу, а на землі мир між людьми благовоління».
Христу, що народитися у Вифлеємі Юдейському слава на віки віків! Амінь.
протоієрей Миколай Капітула