«1. Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого. 2. Як написано у пророків: Ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твою перед Тобою. 3. Глас вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі йому. 4. Явився Іоан, який хрестив у пустелі і проповідував хрещення та покаяння на відпущення гріхів. 5. І виходили до нього з усієї країни Юдейської і єрусалимляни; і всі хрестилися у річці Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої. 6. Іоан же носив одяг з верблюжого волоса і пояс шкіряний на стегнах своїх і їв акриди та дикий мед. 7. І проповідував, кажучи: Гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його. 8. Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим».
Євангеліст Марк починає свою розповідь про Ісуса (1:1–8) з розповіді про Йоана Хрестителя. Слова першого вірша накреслюють суть цілого Євангелія від Марка. Усі 16 глав не є, звичайно ж, «початком», але всі представляють Євангеліє про Ісуса Христа, Сина Божого.
Вислів «син Божий» був відомий для сучасників Ісуса – у Старому Завіті ним часто окреслювали ангелів, царів Ізраїлю, навіть цілий народ називався «сином Божим». Проте щодо Ісуса євангеліст Марк вживає цей термін у куди вищому значенні: Ісус є особливим Божим Сином – важливість Божественного Синівства Ісуса, згаданого на початку Євангелія, можна побачити в розповідях про Його хрещення (1:11), преображення (9:7) та в словах сотника відразу після смерті Ісуса (15:39).
Старозавітна цитата у 2–3 віршах прояснює, що має на увазі Марк під словами «початок Євангелія»: він думає про підготовчу діяльність Йоана та могутній прихід Господа, які є сповненням кількох дуже важливих текстів. Один знаходиться в книзі Вихід 23:20 («Ось я посилаю ангела мого перед тобою») та перефразовується пророком Малахією в 3:1 («Ось, Я посилаю ангела Мого, і він приготує путь переді Мною»). Інший зустрічаємо в тій частині книги пророка Ісаї, яка розповідає про закінчення полону та втіху для Ізраїля в 40:3 («Голос волаючого в пустелі: приготуйте путь Господу, прямими зробіть у степу стежки Богу нашому»). Ці уривки Писання особливо важливі для розуміння місії Христа та Його Предтечі.
Йоан – тільки предтеча, який готує дорогу, а «гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його» (Мк. 1:7). Йоан свідчить про Нього так: «Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим» (Мк. 1:8). Йоан проповідував, що день Господній близький: скоро, нарешті, Бог втрутиться в історію й оправдає Свій народ та визволить його від гніту. Проблема полягала в тому, що народ не був готовий до приходу Месії. Тому Йоан усіх закликáв до покаяння, без якого неможливо отримати дари нової епохи. Як зовнішній символ внутрішньої переміни він омивав у Йордані всіх, хто відгукнувся на його звістку.
Це був зовнішній знак, який не здійснював зміни в житті. Зміна мала відбуватися завдяки зусиллю людини, яка є слабкою після гріхопадіння. Ісус же хрестив Святим Духом – це хрещення дарує надзвичайну благодать та духовну силу (Діян. 1:8). Завдяки хрещенню Духом люди стають членами Церкви – Христового тіла (1 Кор. 12:13).
Занурення в йорданську воду не було новим обрядом, але своїм пророцтвом Предтеча надає йому нового змісту. Та найголовніше – він сповіщає, що слідом іде Хтось, Який насправді сильніший за нього. Настільки сильний, що він вважає себе недостойним виконати служіння раба – нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його: «Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим».
Отже, Ісус через занурення в Святого Духа робить нас учасниками Свого хрещення. Нехай у наших серцях буде рішуча постанова навернутися, аби в покорі та з довірою прийняти до свого серця ім’я Ісуса, Христа, Сина Божого