Преподобна Ксенія, світське ім’я Євсевія, була єдиною дочкою відомого римського сенатора. З юнацьких років вона линула до Бога. Щоб уникнути майбутнього шлюбу, вона таємно втекла з батьківського дому з двома служницями і відпливла на кораблі. Зустрівшись, за Промислом Божим, з настоятелем обителі святого апостола Андрія, що знаходилася в місті Міласі, в Кесарії, вона попросила його прийняти її з супутницями. Змінивши своє ім’я, вона назвалася Ксенією. Тут вона купила землю і побудувала храм на честь святого Стефана і заснувала жіночий монастир.
Після цього єпископ Міласа Павло посвятив Ксенію в диякониси, як достойну цього звання за благочестиве життя. Свята усім допомагала: для бідних була благодійницею, для засмучених – втіхою, для грішних – наставницею. Мала глибоке смирення, вважаючи себе найгіршою. В житті вона керувалася настановами палестинського подвижника преподобного Євфимія. Своїм життя вона навернула багато душ до спасіння. Блаженне упокоєння святої під час молитви було ознаменоване явленням над монастирем знамення у вигляді золотого вінка з сяючим хрестом. Це знамення супроводжувало тіло святої, яке винесли в місто до народу, і не зникало аж до часу погребіння. Багато хворих, які торкалися до мощів святої, отримували зцілення.