В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
щоб успадкувати життя вічне?” (Лк.18, 18)
Біжать роки, час пливе неначе хмари, все переплітається в житті людини: радість, смуток, перемоги і поразки… Розмова багатого чоловіка з Христом Спасителем: «Що маю робити, щоб життя вічне осягнути?» Мабуть кожний із нас запитував бодай один раз сам себе: що маю робити, коли світ продукує свої цінності, свої вимоги та завдання?
Розмова Ісуса Христа дає вичерпну відповідь усім, хто має сумнів – виконуй заповіді Божі! «Усе це я зберіг від юності моєї» – відповів начальник. Ісус знаючи суть запитання продовжує розмову й відкриває глибинний зміст почуття багача – «ще одного тобі не вистачає: все що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і йди слідом за Мною».
Цінності – матеріальні і духовні. Що є сьогодні пріоритетом для сучасної людини? Як зрозуміти важливість виконання двох головних Заповідей Божих: «Люби Господа Бога і люби ближнього свого», коли світ переповнений суперечностями і новими викликами часу – хтось шукає і прагне багатства матеріального, а для когось щастя має вимір щирих людських почуттів: милосердя, співчуття, здоров’я рідних та друзів.
Євангельське читання сьогодні заново висвітлює важливість відповідального ставлення до всіх речей, які нас оточують. Спасіння душі – надважлива справа і Христос не може нас спасти без нашої участі. Що є цінним для людини: матеріальні блага чи душевний спокій? Кожна людина вибирає для себе пріоритети згідно свого виховання, власних життєвих переживань та досвіду.
Багач зажуреним та розчарованим відійшов від Спасителя – як усе продати і роздати іншим людям, все те, що роками і важкою працею заробляв? Христос виокремлює, власне, причину душевного неспокою багача. Багач не готовий усвідомити істину – все чим ми сьогодні володієм – це не є нашим, а Господь, на мить, дозволяє вміло скористатись своїми благами і ласками. Вміло – це значить на користь Богу і ближньому.
Духовне багатство нашого народу сьогодні проявляється у жертовному служінні наших воїнів, добровольців та волонтерів, які віддають всі свої сили та здоров’я на захист Батьківщини. Це не пафосні слова – це свята правда. Ми тут, на мирній території, спостерігаємо за непростим перебігом подій на Сході України, а вони, на передовій, готові віддати найцінніше – своє здоров’я і життя заради кожного із нас.
Ми часто нарікаємо на високі ціни, подорожчання, а вони там без жодних зручностей у бліндажах, у дощ і сніг, спеку та негоду не заради почестей та нагород, заробітку та обіцянок, а залишивши вдома своїх батьків, дружин, чоловіків, дітей та онуків щодня і щомиті виконують Заповіді Божі: Люби Господа Бога та люби ближнього свого.
Що ми із вами маємо зробити сьогодні для Бога, для ближнього, для держави? Відповідь кожний знайде у своєму серці, коли відчує всю відповідальність за життя своє та тих, кого нам Господь доручив. Будьмо готові служити Богу й нагорода Його не забариться. Амінь.
За матеріалами: kolomija.com