Сьогодні, в п’яту неділю після П’ятидесятниці, ми прочитали уривок з Євангелія від Матвія, в якому розповідається, як Господь наш Ісус Христос, приборкавши бурю на морі, приплив до землі Гадаринської. Там Його зустріли два біснуваті, що жили в могильних печерах віддалік від людей. Вони були одержимі бісами так, що інші люди боялися проходити поблизу цього місця, де хоронили мертвих. Вдень і вночі вони перебували в страшних муках, скаженіли, кричали, билися об каміння, наводячи жах на довколишніх мешканців.
З часу гріхопадіння Адама і Єви біси здобули владу над людьми, спокушуючи їх до гріха, тож наслідком гріхопадіння стала тілесна смерть людини, а душа її позбулася благодаті Божої, яка спонукала природні сили людини до добра.
Гріховного пошкодження зазнали всі сили душі: розум, воля і серце. Зі Святого Письма ми знаємо, що Господь Бог обіцяв прародичам, які согрішили, прихід Месії – викупити їх від гріха, а до змія-спокусника сказав: «Ворожнечу покладу між тобою і між жінкою, і між сіменем твоїм і між сіменем її» (Бут. 3,15).
Із прочитаного уривка сьогоднішнього Євангелія ми бачимо, що злі духи, які володіли нещасними біснуватими, побачивши Ісуса, ще здалека впізнали в ньому Сина Божого, Котрий мав владу над ними. Тому закричали лютим голосом: «Що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас» (Мф. 8,29). Цим самим вони засвідчили Його Всемогутність, знаючи те, що їх чекає кара від Бога за відступництво від волі Божої. Ймовірно, вони уявляли, що їх чекає покарання відразу, і це геєна вогненна – пекло, де вони перебуватимуть довічно. А вони хочуть, принаймні до Страшного суду, владарювати в світі і панувати над людиною. Тому злі духи й просили в Ісуса Христа, щоб не звелів їм іти в безодню: «Якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней» (Мф. 8,31). Цим самим вони просять у Бога милостині, а ми бачимо, що Господь обмежив земну владу диявола, який нічим не може розпоряджатися без Його попущення.
Біси люблять мучити, мордувати, спокушати та схиляти й намовляти до гріха різних людей. Та коли їм не вдається заподіяти людині зло, то вони намагаються зашкодити хоча б тваринам. Отож, коли Господь дозволив бісам ввійти в стадо свиней, то вони оскаженіли і кинулися з кручі в море, де всі разом і загинули, потонувши в глибокій воді. Загибель стада свиней і бісів збіглася з повним переродженням колишніх біснуватих людей, які були визволені від влади злих духів.
Однак багато хто запитує, навіщо Бог учинив такі збитки власникам свиней? Ми відповідаємо словами Йова: «Господь Бог дав, Господь Бог і взяв»(Іов. 1,21). Перелякані пастухи, побачивши загибель всього стада, побігли в місто і повідомили про нещастя, що їх спіткало. Побігли не лише тому, що на них напав страх, але й щоби привести власників свиней на це місце. Мешканці цього краю і збіглися й побачили, що жорстокий чоловік, котрий наганяв на них страх, спокійно сидить біля ніг Ісуса. Він був уже переодягнений друзями в пристойний одяг і при здоровому розумі. Злякавшись і шкодуючи за втраченим багатством, гадаринці почали просити Христа, щоби пішов з їхнього краю. Вони зовсім не раділи з того, що люди були оздоровлені Богом.
Ісус Христос став тим містком, який наблизив людину до свого Творця. Бо Бог приготував для людей те, що «не бачило око i вухо не чуло» (1Кор. 2,9).
«І коли Він увійшов у човен, колишній біснуватий просив Його, щоб бути з Ним. Але Ісус не дозволив йому, а сказав: йди додому до своїх і розкажи їм, що створив з тобою Господь і як помилував тебе. І пішов, і почав проповідувати у Десятиградді про те, що сотворив з ним Ісус; і всі дивувалися» (Мк. 5,18–19). Багато людей, які бачили, що біснуваті оздоровились і славили Ісуса, утвердилися у вірі в Ісуса Христа.
Отже, дорогі браття і сестри, намагаймося викорінювати з серця всі пристрасті, і всякий гріх, і всіляке зло, щоб не дати місця і можливості злому духові діяти, а душа наша нехай буде завжди наповнена Духом Святим. Бо душа людини завжди лине до Живого Бога.