В ім’я Отця, і Сина, і Cвятого Духа!
Богослужбовою темою шостої неділі Пасхального циклу, дорогі браття й сестри, є сьогоднішня Євангельська розповідь про зцілення сліпонародженого(Ів. 9; 1-38), яке звершив Христос незадовго до закінчення Свого суспільного служіння. Це відбулося в Єрусалимі, на свято Відновлення Храму (Ханукка), яке було встановлене на честь звільнення в 164 році до нашої ери єврейським воєводою Юдою Маккавеєм міста Єрусалима і відновлення Богослужіння у Єрусалимському Храмі.
Розповідь Євангелиста Іоана, яка читається на недільній Літургії порівнює зцілення сліпонародженого з духовним прозрінням людини. Ця знаменна подія, якій Церква не випадково присвячує останню Неділю перед відданням Пасхи, містить цілий ряд глибоко символічних і повчальних реалій. Це чудо, як і багато інших, Христос звершив у суботу, що за фарисейським законом було недопустимо і вчинило чимале заворушення в народі.
Від самого дитинства людині властиво пізнавати світ, досліджувати його через особливий досвід, хоча це часто супроводжується болем, стражданням і невдачами. Людина хоче знати, що під землею, на дні океану, у безмежних просторах Всесвіту та хоче пізнати істину. Крім того, людина прагне знати правду про себе та про Бога. І коли нам не вдається це здійснити, нас це дратує, позбавляє сенсу життя, пригнічує почуття власної гідності.
Спаситель сказав, що істина визволяє людину, і це дійсно так. Пізнавши один раз істину, людина вже не може спокійно жити за законами неправди. Христос повертає речам їхнє правдиве і первісне значення та знімає з них тавро облуди. Він вказує на правдиву вартість речей : «Субота для людини, а не людина для суботи» (Мк. 2, 27).
Гріх закриває від людини правдиве розуміння і сприйняття реальних речей чи явищ. Засліплена гріхом людина чинить зло, а вважає це добром для себе «Прийде навіть час, коли всякий хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові» (Ів.16, 2). Омившись в джерелі Силоам, сліпонароджений не тільки набув зір, але й повірив в Сина Божого пізнав Істину, а книжники і вчителі народу, які гордилися своєю обізнаністю в Священному Писанні, залишилися духовно сліпі, хоча й були зрячі все життя.
Тому для людини є дуже важливою зустріч із Богом, бо це зустріч із самою Істиною, без різних ілюзій чи вигадок. Кожен християнин повинен прагнути пізнати істину, щоб стати зрячим, а не жити в ілюзії самоомани. Це можливо тільки через євхаристійне життя в громаді і живу участь в богослужінні. Амінь.
