Сьогодні, возлюблені у Христі брати і сестри, ми святкуємо Неділю перед Богоявленням. У Святій Євангелії читаємо про те, як Іоан Хреститель призивав людей до покаяння, щоб вони очистились перед приходом Сина Божого. Тому Іоан і говорить, що готує шлях для Господа.
Сьогодні і ми, в цей недільний день, готуємо шлях для грядущого Спасителя. Кожен із нас повинен не просто принести покаяння, тобто визнати сам гріх, але й прагнути змінитись, прагнути стати новою людиною. І ось приклад цього обновлення – Іоан Хреститель, який все своє життя провів у пості та молитві, який, вийшовши з пустині, призивав людей очиститися. Він говорить: «Покайтесь, наблизилось бо Царство Небесне» (Мт. 3, 1, 2). Заклик Господнього Предтечі до покаяння і очищення і приготування до зустрічі з Месією – це заклик до духовного пізнання Царства Небесного через усвідомлення своєї гріховності.
Ці слова і сьогодні є живими та актуальними. З кожним днем до нас наближається Царство Небесне і тільки від нас залежить, увійдемо ми до нього, чи ні.
Предтеча Христів говорить про виконання пророцтва: «Глас вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господеві, прямим зробіть стезі Йому» (Мк.1. 3,4). Що таке «пустеля»? Народ приходить до Предтечі в пустелю, щоб сповідувати свої гріхи. Але тут є скритий, глибокий богословський зміст. Це людські душі, що не мають в собі Бога. Пустеля – це все людство, яке висохло через гріхи, як земля позбавлена вологи.
Чому проповідь Іоана була настільки дієвою, що натовпи людей приходили слухати його і приймали Хрещення, яке було тільки тінню того, що відбувається сьогодні? Це була людина, яка щиро любила Бога та жила вірою у спасіння. Не тільки його слова, але все життя було підтвердженням його відношення до Бога. Пустеля, в якій він жив, його одяг з верблюжого волосу, убога їжа – акриди та дикий мед – все це свідчить про його велику простоту та причетність до страждань народу та їхніх злиднів. Занурення у Йорданську воду не було новим обрядом, але своїм пророцтвом Предтеча надає йому нового значення, але, найголовніше – і в цьому все служіння Предтечі – він сповіщає, що слідом за ним йде Сильніший за нього, настільки Сильніший, що він вважає себе негідним послужити Йому рабом – нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його: «Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим» (Мк.1, 8).
Пізніше Господь покаже, що означає Його Хрещення: водою та Кров’ю, стікаючи з пробитого списом ребра, водою та Святим Духом, вогнем П’ятидесятниці.
Ми, священики, хрестимо сьогодні теж водою, але Господь, Який йде попереду кожної людини, через смерть і Воскресіння присутній завжди у всіх таїнствах Церкви і хрестить усіх Святим Духом. Коли священики вимовляють святі слова таїнства, небо поєднується із землею та Бог з’єднується з людиною. Але прийняття цього дару нами і тими, хто входить у воду, залежить від того, наскільки ми всі буваємо гідними цих слів.
Напередодні дня Хрещення Господнього хотілося б, щоб ми задумалися, чого ми хочемо: просто окропитися святою водою чи дійсно змінити своє життя. Хотілося б, щоб Хрещення Господнє стало для нас зміною, а не просто даниною традиції: не просто прийти й окропитися святою водою, а дійсно прийти і змінити своє життя. Щоб ми не були, як фарисеї, які не змінювались всередині, а лицемірно робили благочестивий вигляд. Замислімось ж сьогодні над словами Святої Євангелії і застосовуймо їх в своєму житті. Амінь.