Дорогі брати і сестри! Згадуючи про страшні страждання і ганебну
смерть на Христі, які Господь наш Ісус Христос перетерпів заради нашого спасіння, в день Великої суботи повинні дякувати Богу за те, що Він такою дорогою ціною спас нас від гріха і смерті.
На протязі багатьох віків Бог приготовляв людство до прийняття Спасителя. Коли прийшла повнота часу, Син Божий, втілившись від Духа Святого і Марії Діви, спасає рід людський від осудження на вічну смерть, надаючи тим самим людям можливість стати дітьми Божими наслідниками його Царства. Все земне життя Нашого Спасителя несе в собі значення відкупу людей від смерті, служить примиренню людини із Богом.
Ще зовсім недавно всі Його з любов’ю називали Великим Пророком, Вчителем та Сином Божим. Він виявив Велику Божественну любов, навчав, направляв усіх на дорогу спасіння, творив чудеса, зцілював, воскрешав і прощав гріхи.
Проте Хресна смерть стає кульмінацією усього служіння Господом, тому, що на Хресті у всій повноті відкривається любов Божа до людини: «Отче прости їм, бо не знають, що роблять вони..» (Лука 23, 34).
На Голгофі Спаситель випив свою чашу страждань до кінця, випив її покірливо: «а коли Ісус оцту прийняв то промовив: звершилось!… і, голову схиливши, віддав Свого духа…» (Ів. 19, 30).
Звершилось викуплення людства, Ісус досяг мети свого втілення і пророцтво про Месію сповнилось на славу Бога. Так Хрест Хрестовий стає символом і свідком всепрощення Господнього та милосердя навіть до його ворогів. Це запорука прощення кожному грішнику, який у каятті і вірі припадає до підніжка Господнього Хреста та щиро просить пробачення і прощення за усі скоєнні ним гріхи та провини.
Коли Господь Ісус Христос виконав тайну Божого домобудівництва, спочив сном смертних у відлюдному саду Йосипа Аримафейського в день Суботи ніхто не порушив його спокою.
В цей час, коли наближається Воскресіння Христове, коли остання ніч смерти має засяяти світлом Воскресіння, все наше серце, почуття повинно бути не тут в темряві могили, а там у сяйві Воскресіння. Як свідчить наша Православна віра, Спаситель в той час коли його тіло лежало ще в гробі, а саме в Страсну Суботу душею сходив у пекло: «у гробі тілом, у пеклі душею, в раю з розбійником і на престолі був Ти, Христе з Отцем і Духом…».
Але не мовчить нині свята Православна Церква, згадуючи цю Велику Суботу, бо знає, що похований у Гефсиманському саду Христос поклав душу свою за друзів своїх. І тому в цей час Церква Христовазакликає всіх вірних прийти на велику насолоду відправи церковних богослужінь, бо за короткий час урочистим співом «Воскресіння твоє Христе Спасе…» почнеться Великоднє Богослужіння.
Наші побожні предки знаходили велику насолоду та втіху у цих Богослужіннях. Щиро бажаю, щоб кожен із нас прокинувся від сну та поспішив з дітьми до храмів Божих. Сьогодні прислухаємося до свого серця і переконаємося, що час безупинно наближає нас до свята Паски. Мине день суботній і після ночі величавим співом «Христос Воскрес!» світанок пробудить всіх до нового Великого дня – дня щастя, радості і любові. Амінь.