В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
В Євангелії говориться про біснуватих, про вигнання бісів, про вселення їх, з дозволу Ісуса Христа, в стадо свиней і загибель стада у морі, і далі про прохання жителів міста Гадари, щоб Господь покинув їх, і про те, як Він переправився на другий берег і прибув до Капернаума (Мф. 8, 28-34; 9, 1).
Історія сама по собі зрозуміла. Вона, насамперед, свідчить про реальне існування бісів, або злих духів. В наш час багато людей, і серед них християни, переважно протестантських конфесій, не вірять в буття злих духів. Господь Ісус Христос вчить, що біси існують реально як особистості. Про це свідчить Євангеліє.
Біси шкодять людям. Вони намагаються відвести людей від Бога і залучити їх до свого царства, підпорядкувавши їх своїй злій волі. Єдинородний Син Божий Господь наш Ісус Христос прийшов у світ, щоб зруйнувати діла диявола і перемогти його зі всім його воїнством. Ап. Іоан Богослов говорить: «Заради цього і явився Син Божий, щоб зруйнувати діла диявола» (1 Ін. 3, 8).
Господь вигнав бісів із двох гадаринських біснуватих і тим самим засвідчив, що має над ними владу. Та й самі біси визнавали, що Він має над ними таку силу, бо просили Його дозволу ввійти у стадо свиней. Якщо злі духи просили дозволу Господнього, то це означає, що без волі Божої вони не можуть вселятися не тільки в людей, а навіть і в тварин.
Біснуваті були у всі віки, є вони і в наш час. Але треба відрізняти психічнохворих людей від біснуватих. Психічнохвора людина має пошкоджену психіку, а біснувата – має в собі іншу істоту, тобто біса. Медицина може лікувати психічнохворих людей, а виганяти злих духів їй не під силу.
Господь дав владу виганяти злих духів апостолам та іншим святим мужам. Про цей дар Божий яскраво свідчить історія Христової Церкви.
Одного разу, це було після Преображення на горі Фавор, Ісус Христос зцілив біснуватого, якого привів до нього нещасний батько. «Господи, – благав він. – Помилуй сина мого; бо він на новий місяць біснується і тяжко страждає, бо часто кидається в огонь і часто у воду. Я приводив його до учеників Твоїх, та вони не змогли зцілити його2 (Мф. 17, 15-16). Ісус Христос, вигнавши біса, зцілив юнака. Тоді апостоли запитали: чому вони не змогли вигнати злого духа? Господь сказав: «Через невір’я ваше… Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мф. 17, 20-21).
Слова Ісуса Христа свідчать, що не всі його послідовники, тобто не всі священнослужителі, ченці й миряни можуть виганяти бісів, а тільки ті, які мають непохитну віру, постяться і моляться.
В наш час деякі священики і ченці беруть на себе велику відповідальність виганяти злих духів, не маючи твердої віри, без посту і молитви. Таким екзорцистам треба пам’ятати випадок, описаний в книзі «Діянь свв. Апостолів», коли сім синів юдейського первосвященика Скеви намагалися через заклинання ім’ям Ісуса, Якого проповідував Павло, виганяти злих духів. Злий дух сказав: «Ісуса знаю, і Павло мені відомий, а ви хто такі? І кинувся на них чоловік, в якому перебував злий дух, і, подолавши їх, узяв над ними таку силу, що вони нагими й зраненими втекли з дому того» (Діян. 19, 15-16).
Хто хоче взяти на себе подвиг вигнання злих духів, той повинен спочатку стати високодуховною людиною, мати тверду і непохитну віру, постійно молитись і поститись. При цьому не шукати своєї слави, а слави Божої, а тим більше – не робити це за гроші.
Вигнання злих духів – це дар Божий. І той, кому Бог дав цей дар, повинен використовувати його без будь-якого користолюбства. Господь сказав: «Задарма одержали, задарма давайте» (Мф. 10, 8).
Злі духи не можуть вселятися в людину без попущення Божого, тобто без дозволу Його. Про це повинен знати кожен християнин. І нікому не треба впадати у відчай, якщо трапиться в житті зустрітися з таким явищем. Бог переміг диявола і має над ним повну владу. Бог попускає вселятися злим духам, Бог і зціляє людей. Треба мати міцну віру. Віруючій людині все можливе, сказав Господь (Див.: Мф. 17, 20).
Злі духи вселяються рідко в кого, а спокушують всіх без винятку. Диявол спокушував навіть Самого Господа нашого Ісуса Христа. Спокуси бувають найрізноманітніші, але всі вони спрямовані на те, щоб схилити людину до гріха. Тому ап. Павло радить всім нам прийняти повну зброю Божу, щоб протистояти підступам диявольським. Він говорить, що – перш за все візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого, підпережіть себе істиною, одягніть на себе броню праведності і візьміть меч духовний, яким є слово Боже (Еф. 6, 13-17).
Отже, дорогі браття і сестри, будемо намагатися викорінювати зі свого серця усі пристрасті, і всякий гріх, і всіляке зло, щоб не дати в собі місця дияволу. «Не давайте місця дияволові» – говорить ап. Павло (Еф. 4, 27). А ап. Яків додає: «Противтеся дияволові, і він утече від вас» (Як. 4, 7). Амінь!»