День напередодні свята Різдва Христового, дорогі у Христі брати і сестри, є особливим і називається Навечір’ям Різдва Христового або Різдвяним святвечором. Слово “навечір’я” означає вечір напередодні свята, а “святвечір” походить від назви страви з вареної пшениці або рису з медом – “сочива”.
У церковній традиції Навечір’я Різдва Христового, або Різдвяний Святвечір, називають останній день Різдвяного посту – день, що передує святу Різдва Христового.

Завтрашнє свято Різдва Христового – одне з найбільш таємничих і водночас зрозумілих, навіть малим дітям. Таємничим воно є, тому що в Боговтіленні, тобто у народження Бога у плоті від Пресвятої Діви Марії укладено найбільше чудо і таємниця. А зрозуміле це свято, тому що кожен із нас є причетним до таємниці появи нового життя – до народження.

Церковні свята – не просто привід згадати й відтворити події, що відбулися в далекому минулому. Коли ми беремо участь у богослужінні церковного свята, ми стаємо причетними до тої Божественної події, яка має коріння у вічності – адже Бог поза межами часових відрізків.

Сама вічність вторгається в наше життя, але для того, щоб це відбулося, людина повинна підготувати себе так, щоб не тільки сприйняти зовнішню, обрядову сторону свята, але і його духовну суть. Для цього потрібно духовно налаштуватися, вийти за рамки повсякденної суєти та зосередитися не на зовнішній стороні життя, але на внутрішній, духовний. Такому зосередженню на духовному житті сприяє піст. Саме тому чотирьом великим святам Церкви передують багатоденні пости.

Перед святом Різдва Христового передує сорокаденний Різдвяний піст (з 28 листопада до 7 січня), в якому готуються і наше тіло та наш дух до величної події Різдва та до участі в ньому. І якщо мета посту – допомогти людині зосередитися на духовному житті, то завдання богослужінь під час посту – налаштувати людину на правильне духовне життя, допомогти їй в тому, щоб її духовне наповневнення в період посту стало спасительним.

Під час богослужінь Різдвяного посту в храмах читаються уривки зі Священного Писання, що розповідають нам про довге очікування людством приходу Спасителя та про пророків, які обіцяли Його Пришестя. Ці уривки зі Старого Завіту та Євангелія не просто нагадують про історію людства, вони занурюють нас у неї. І чим ближче до Різдва, тим сильніша внутрішня напруга: ми готуємося до зустрічі народженого Христа.

Отже, дорогі у Христі брати і сестри, нам відкривається не просто зустріч із Христом: вона тільки передує нашій майбутній зустрічі з Богом. Різдво Христове розкриває нам перспективу нашого життя: шлях до Бога або шлях у нікуди, бо немає третього шляху. Христос, кличе нас стати на єдиний та правдивий шлях, яким є Він Сам.

Разом із трьома мудрецями зі Сходу, разом із пастушками, разом із Святою Родиною чуємо ми сьогодні заклик прийти до Спасителя. Ми ще готуємося до цієї зустрічі.

День Навечір’я Різдва Христового є ніби прологом не тільки до цих богослужінь, але й до переживання нами особистої зустрічі з Христом, яка зможе осяяти наше серце, допоможе відчути в ньому Вифлеємську печеру, відчути, що наше серце в ці дні стає тими яслами, у які й приходить до кожного з нас Спаситель світу. Амінь.