В ім’я Отця i Сина, i Святого Духа!
Як часто доводиться чути від людей: я молюся, я прагну до Бога, я прагну зустрічі з Ним, – а разом з цим Він ніби залишається мені далеким, не має у мене живого почуття Його близькості.
Сьогоднішнє Євангеліє не засуджує таке ставлення, але мало б розкрити наше серце до чогось іншого. У людини, у сотника, була болісна потреба – його слуга помирав, лежав хворим. І він звернувся до Христа за допомогою. Христос йому відповів: Я до тебе прийду… І що ж відповів Йому сотник? – Ні! Не приходь! Я недостойний, щоб Ти зайшов під покрівлю дому мого, – достатньо одного Твого слова, сказаного тут, щоб здоров’я та життя повернулися моєму слузі…
І Христос його поставив у приклад іншим людям: поставив у приклад цю дивну віру, яка йому дозволила сказати: не приходь, я цього не вартий, – досить мені Твого слова.
Як часто ми собі ставимо запитання: як жити? що робити? Якщо б тільки Господь, Спаситель Христос став переді мною, якби тільки Він мені сказав: ось тепер чини так, роби інакше… – Я би вчинив, та Він мовчить… Чи правда це? Ні, неправда! Він залишив нам Своє слово у святому Євангелії, там сказано все, що потрібно, для того щоб наше життя стала іншим, щоб воно перемінилось, щоб все в ньому стало нове, щоб шляхи наші стали шляхами Божими. Але ми чекаємо іншого одкровення, особистого: це сказано всім, це сказано на всі часи, а я хочу особисте слово, яке вирішило б ось тепер, дивом, моє завдання… І цього слова ми не чуємо – тому що воно звучить на кожній сторінці Євангелія, але ми туди не звертаємося: Євангеліє я читав давно, Євангеліє я пізнав, було б мені нове слово, прийшов би Господь…
Як можна було б нам жити, чого тільки не навчитися, якщо б кожен з нас, подібно до сотника, міг сказати: нового одкровення, безпосереднього впливу я недостойний; з мене досить слова Божого – животворного, яке розкриває нові шляхи… І тоді все було б. Тому навчимося, як Петро, коли він побачив чудовий улов риб, сказати: “Господи! Вийди з мого човна! Я недостойний, щоб Ти був зі мною!” – Або як сотник: “Ні! Твого слова досить”…
Навчитися цього послуху, цій вірі і цього смирення, і тоді все перед нами розкриється, і Бог стане для нас Живим і близьким і чудотворним.
Амінь!
За матеріалами: www.archangel.kiev.ua