В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
Який повчальний урок за Божественною літургією Церква запропонувала нам в євангельському читанні сьогодні! Ми чули Євангеліє про те, як до Господа Спасителя підійшов юнак і запитав Його: “Учителю Благий, що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?” Христос сказав йому: “Дотримуйся заповідей”. Він сказав: “Я зберіг їх від юності моєї”. На це Ісус сказав йому: “Коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною”. А юнак був багатий…
Один з євангелистів, говорячи про цей випадок, прямо вказує, що Господь глянув на юнака і полюбив його. А раз полюбив, означає було за що полюбити. І ось виявилось, що при усій щирості його доброго пориву, коли Господь вказав йому на те, що треба зробити для того, щоб бути досконалим – розлучитися з багатством, він не міг цього зробити, і відійшов з скорботою.
Не знаємо ми про подальшу його долю: чи прийшов він знову до Учителя життя, чи ні — це нам невідомо. Але цей випадок показує, наскільки людина сама себе погано знає. Недаремно, в давнину ще, на стіні якогось язичницького храму було написано досить мудрий вислів: “Пізнай самого себе”. – Корисний вислів! І часто виявляється навіть і християни самих себе не знають. Цей юнак з добрим поривом прийшов, проте ж, коли зустрівся з тим, що йому Господь показав, то не зміг здолати головної своєї пристрасті, яка, як виявилось, крилася в глибині його серця. Він сам навіть не підозрював, наскільки велику владу має над ним ця пристрасть, і коли потрібно було від неї відмовитися, він не зміг це зробити.
Через те кожному християнину корисно пізнати самого себе, постійно перевіряти себе із строгої християнської точки зору, тому що той, хто себе не знає, часто життєві невдачі пояснює тим, що це йому не під силу. Інколи грішна людина говорить: “Ну, нічого, у мене це грішна звичка, я на цих днях кину”. І помиляється. Вона не підозрює того, наскільки пристрасть опанувала її серце, а коли треба з нею розлучитися, то людина виявляється безсилою, настільки вона її опанувала. Тож пам’ятаймо, дорогі у Христі браття і сестри, що цей євангельський урок кожному з нас підходить, бо в усіх нас є різні слабкості і недоліки. Слід пам’ятати, що Господь цим прикладом показує нам необхідність пізнавати самого себе і відмовитися, передусім, від гріха та дотримуватись заповідей Божих для успадкування вічного блаженного життя у Христі Ісусі.
Амінь!