В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
25 березня – день Благовіщення Пресвятої Богородиці – один з 12 головних (двунадесятих) свят у житті православних людей. В цей день Церква Христова святкує виявлення надвічної Божої таїни і початок нашого спасіння. В чому ж полягає ця Божа таїна? У надвічній раді Святої Тройці, коли ще не був створений всесвіт, Бог поклав Сину Божому спасти людей від гріха і смерті.
Благовіщення було виявленням цієї таїни. Сутність таїни полягає у тому, що Син Божий стає Сином Діви. І ця подія – початок нашого спасіння. Апостол Павло про цей факт каже: «І безперечно – велика благочестя тайна: Бог явився у плоті, виправдав Себе в Духові, показав Себе в Духові, показав Себе ангелам, проповіданий у народах, прийнятий вірою в світі, вознісся у славі” (1 Тим. 3, 16).
Благовіщення – це радісна, блага вістка. Перше слово привітання Архангела Гавриїла було – «Радуйся». І свято Благовіщення є перш за все свято тихої, небесної радості. Радості з приводу примирення з Богом і поверненої на землю благодаті. Разом з тим, Благовіщення є свято торжества смирення, чистоти і ціломудрості, свято непорушної віри у всемогутність Божу і безмежної Любові Бога до людства. «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3, 16).
З події Благовіщення, «початку нашого спасіння», починається те джерело «води живої», яке пізніше перетворюється на велику ріку і, накінець, у безмежне море новозавітніх чудес, таїнств і благодаті Святого Духа, якими Господь так щедро обдаровує тих, хто прагне правди. Благовіщення – свято Шлюбу Неба і землі, коли блакитне небо сходить на землю і з’єднується з нею. І цим ми завдячуємо Пресвятій Богородиці.
В Особі Божої Матері людство надало Сину Божому свою плоть і свою кров для того, щоб Він, спокутувавши і освятивши цю плоть, відновив союз між небом і землею, між Богом і людиною. Радість Благовіщення є разом з тим вже і початок хресної печалі і страждань. Син Божий приходить на розп’яття, смерть і добровільне поховання, щоб дати людям визволення і вічну радість.
Найбільший дар благословення Господа благословенна Діва Марія здобула тому, що була смиренною Його рабою. “Її будуть ублажати всі роди” (Лк. 1, 48). Усі покоління людей, які прийшли завдяки Її смиренню до торжества в їхньому житті благодаті й істини (Ін. 1, 17), будуть прославляти Її як Матір Господа, і милість Всесильного Бога буде простиратися на всі покоління до тих, хто має страх Його (Лк. 1, 50).
Православні християни глибоко усвідомлюють участь Пресвятої Богородиці у справі нашого спасіння. Бо саме Вона з усього роду людського, дала плоть і кров Єдинородному Сину Божому. Без участі людини спасіння було б неможливим.
Господь спасає нас Своєю благодаттю, але за нашою участю. Тому слова Пресвятої Діви: «Я – раба Господня, нехай буде Мені за словом твоїм» – мають сакраментальне значення. Без них, тобто без згоди Пресвятої Діви Марії, наше спасіння не відбулося.
Церква глибоко шанує Пресвяту Богородицю і називає її чеснішою від херувимів і славнішою від серафимів. До Божої Матері ми звертаємось з такою молитвою: «Пресвята Богородице, спаси нас!» А не – «Пресвята Богородице моли Бога за нас», як ми молитовно звертаємось до ангелів і святих.
Наш побожний український народ завжди святкував Благовіщення особливо. З великої шани до цього свята, за церковним звичаєм, “у цей день навіть ластівка не в’є собі гнізда”. На Благовіщення треба приходити до храму, щоб у молитвах дякувати Богу за Його незбагненне милосердя до нас грішних. Благовіщення – це дійсно виявлення одвічної Божої таїни і початок нашого спасіння.
Амінь.
ІЛАРІОН,
митрополит Рівненський і Острозький