Головним змістом Святого Письма є утвердження віри. Перші люди згрішили, тому що втратили віру. До пришестя Христа Спасителя основним завданням старозавітних патріархів, царів і пророків було збереження в ізраїльському народі віри у грядущого Спасителя світу. Народився Син Божий, і всі Його проповіді і вчинки були спрямовані на пробудження в людях віри. Христос навчав, творив чудеса, щоб люди повірили, що Він є Син Божий, Спаситель світу. Коли Спаситель зціляв від хвороб, повертав зір сліпим, виганяв з людей бісів, воскрешав мертвих, Він завжди говорив: “Віра твоя спасла тебе”. Апостоли Христові теж через свою проповідь несли у світ віру Христову, яка врешті-решт змінила світогляд Римської імперії, а пізніше і багатьох-багатьох інших країн, у тому числі Київської Руси, нинішньої України.
Без віри людина не може жити на землі, залишаючись людиною. Не випадково завжди говорили і в наш час продовжують говорити, що кожна людина повинна у щось вірити. Вірили навіть у “світле майбутнє”. У кожного своя віра.
Свобода, якою наділив Бог людину, дає їй можливість вірити у що завгодно. Свобода призвела до виникнення багаточисленних релігій. І в наш час у кожній країні існує ціла гама релігійних конфесій. Закони про свободу совісті дозволяють у багатьох країнах світу сповідувати будь-яку релігію.
При всій різноманітності релігій, істинна віра повинна бути лише одна. Чому? Тому що існує тільки один Бог. Богів не може бути багато. Бо там, де існує хоча б два боги, там немає жодного бога. Так само не може бути двох істин. Істина одна.
Із цього виходить, що треба вірити не взагалі, не в якесь “світле майбутнє” і не в оманливих богів, які в дійсності не є богами (як це було, наприклад, у Стародавній Греції). Люди вірили у природу, у стихії світу цього, як-от сонце, вітер, моря і ріки, вірили в тварин – як у богів. До речі, і сьогодні багато хто, відмовившись від атеїзму, вірить у сили природи (це колишній пантеїзм) або в щось надприродне, наприклад, у вищий розум. Сучасна людина готова повірити у будь-що: в окультизм, в екстрасенсів, у викликання духів і тому подібне. І ніяк не хоче повірити в Єдиного Істинного Бога, в Тройці славимого. Свобода завела людей у хащі облудних релігійних вірувань, які відводять людину від Істинного Бога.
Дехто запитує: яка різниця – в кого або у що вірувати? Звичайно, різниця є, і суттєва різниця. Це так само, коли один вірує у світло, а інший – у темряву. Один визнає Єдиного Істинного Бога, у Тройці славимого, а інший – неправдивих богів, які зовсім не є богами.
Істинна віра спасає людей, а неправдива віра духовно губить їх. Тільки віра в істинного Бога Спасителя очищає людей від гріха, бо тільки Бог має владу прощати гріхи. А неправдиві вірування не приводять людей до справжньої духовності. Подивіться навколо себе. В Україні існує більш як 70 віровизнань і релігій. А віра повинна бути єдина.
Прихильники тих чи інших вірувань стверджують, що тільки їхня віра є істинною. В дійсності істинною вірою може бути лише та, яку приніс на землю Син Божий, Господь наш Ісус Христос. Всі інші вірування неправдиві, бо вони не від Бога. Все, що ми спостерігаємо доброго в інших релігіях і віруваннях, це є результат природної духовної діяльності людини. Не треба забувати, що кожна людина носить у собі образ і подобу Божу і в силу цього може творити добро. А що стосується надприродних явищ, які спостерігаються у нашому житті, то це або справа диявола, або звичайний обман (як історії з “прибульцями” чи шахраями-цілителями), або результат дії природних законів, ще не вивчених людиною.
Для істинної віри, якої вимагав і вимагає від нас Господь Ісус Христос, характерні: перше – духовне очищення, тобто переміна гріховного життя на благочестиве; і друге – чудеса, які творили Спаситель і Його апостоли. Перемагати закони природи може тільки один Бог, і ніхто інший. Навіть коли творили чудеса апостоли та інші святі, вони робили це не своєю власною силою, а силою Божественною. Тому Господь Ісус Христос, звертаючись до Своїх сучасників, говорив: “Коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм” (Ін. 10, 38). Цим Він хотів підтвердити, що Його проповідь від Бога і що Сам Він є Син Божий. І в наш час чудеса творяться тільки в істинній Церкві. Бо там, де є Христос, там істинна Церква й істинна віра.
У протестантських Церквах чудес не буває. Вони навіть і чудеса Христові намагаються пояснити природними явищами. І тим самим хочуть підкреслити, що Бог не творить їх і тепер, в сучасний період історії Церкви. В католицькій Церкві іноді Господь являє чудеса, але вони не характерні для цієї Церкви.
Господь сповна творив і творить чудеса у православній Церкві. Нам не треба наводити приклади: їх безліч. Господь творить чудеса у православній Церкві і в наш час.
Справа полягає ось у чому. Для Бога не існує час. Бог творив чудеса і раніше, за часів земного життя Ісуса Христа, творить їх і тепер. Але як тоді, так і тепер від людей вимагається та віра, яка робить неможливе. Господь ясно сказав, що “якщо ви матимете віру як зерно гірчичне і скажете горі цій: перейди звідси туди, і вона перейде” (Мф. 17, 20). Цим Він засвідчив, що Бог за вірою людини може робити неможливе. Але віруючому, як сказав Христос, усе можливе. Треба тільки мати оту віру як зерно гірчичне. Якщо у когось вона тепер є, хай сміливо приступає до Бога і благає зцілення від тієї чи іншої хвороби. І буде так! А якщо віри такої немає, то станеться те, що сталося з апостолами, коли вони не могли вигнати біса із біснуватої людини. Коли апостоли запитали Христа, чому вони не могли зробити це, Господь сказав: через невір’я ваше. І коли апостол Петро йшов по водах бурхливого моря, а потім став тонути, Спаситель сказав Петрові: “Маловірний, чому ти засумнівався”. Це свідчить про те, що і в часи земного життя Ісуса Христа чудо не відбувалося лише тоді, коли не вистачало відповідної віри. Те саме стається і тепер. Хто має сильну віру, той і в наш час зціляється від невиліковних хвороб і очищається від гріхів.
Людина, яка відчула смак істинної віри, уже ніколи не буде бігати від однієї віри до іншої. “Хто скуштував солодкого, той не захоче гіркого”. Це сказали посли св. князя Володимира після того, як побачили славу Божу в соборі святої Софії у Константинополі.
Дорогі браття і сестри! Будемо триматися православної віри, бо вона є віра апостольська, віра отцівська, віра, що утвердила вселенну.
Амінь!
Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет