Святий Григорій Чудотворець, єпископ Неокесарійський. Яка смиренність і лагідність Господа! Яке знисходження. Небесний Цар приходить до Іоана – Предтечі Свого, не будучи оточений воїнством ангельським, і не посилаючи перед Собою вісників, безтілесних Сил; але подібно до простого і звичайного воїна, Він приходить до власного Свого воїна, приступає до нього, як немов хто-небудь із простого народу. Серед цих полонених ми знаходимо Викупителя їх і Суддю. До загиблих овець приєднується Добрий Пастир, Який ради заблукалої вівці зійшов з неба і разом з тим не залишив неба; з бур’янами змішалася небесна пшениця, яка виросла без людського сімени. Іоан Хреститель, побачивши Його, взнав, що це дійсно – Той Самий, Якоро він сповідував і вшанував, будучи ще в утробі матері, заради Якого він так рано, переступивши межі єства, заграв у материнській утробі. Опустивши свою руку, і схиливши свою голову, як улюблений раб Господній, Іоан сказав Йому: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене?» (Мф. 3, 14). Що робиш Ти, Господи? Для чого змінюєш порядок? Для чого, нарівні з рабами, від раба Твого просиш того, що притамане рабам? Для чого бажаєш отримати те, в чому не маєш потреби? Для чого мене, Твого раба, Ти пригнічуєш своїм смиренням. Мені треба хреститися від Тебе, але Ти не маєш потреби хреститися від мене. Менше благословляється від великого і сильного, а не більше благословляється і освячується від меньшого.
Святий Григорій Богослов, архиєпископ Константинопольський. Іоан звершує хрещення; до нього приходить Ісус, без сумніву, для того, щоб поховати у воді старого Адама і, напевно, для того, щоб освятити і самого Хрестителя, а перше за всіх і для всіх – освятити духом і водою Йордан, оскільки Сам був дух і плоть. Хреститель не погоджується; Ісус настоює. «Мені треба хреститися від Тебе» (Мф. 3, 14), – каже світильник до Сонця, друг Нареченому, більший за всіх коли-небудь народжений жінками… Оскільки наша сьогоднішня урочистість є святом Хрещення, то і нам належить хоча б трішки постраждати разом з Тим, Хто заради нас прийняв людський образ, хрестився і був розіп’ятий. Розміркуймо і про різні види хрещення, щоб вийти звідси очищеними. Хрестив Мойсей, але у воді – в хмарі і морі. Це хрещення, як і апостол Павло говорить, було праобразним. Море було символом води, хмара – Духа, манна – хліба життєдайного, пиття – Божественного пиття. Хрестив і Іоан, але не по-іудейському, оскільки хрестив не тільки у воді, а й і для покаяння, -0 і не зовсім духовно, бо ще не з’єднався із хрещенням Духа. Хрестить і Ісус, але вже Духом, і це хрещення є досконале. Знаю і четверте хрещення – мучеництвом і кров’ю, якими хрестився і Сам Христос, і яке набагато вище за інші і не осквернюється ніякою нечистотою. Знаю і п’яте хрещення – слізне, але дуже рідко воно зустрічається: ним хреститься той, хто кожну ніч омиває слізьми свою постіль, хто відкидає рани гріховні, хто ходить із покаянням і печалуванням, хто уподібнюється до навернення Манасії і смирення неневітян, хто проголошує слова митаря в храмі і є оправданим більше за гордого фарисея, хто принижує себе, подібно до хананеянки, шукає чоловілюбства і просить крихт – їжі голодного собаки.
Святий Амвросій, єпископ Медіоланський. А оскільки Господь Ісус сьогодні прийшов на Йордан, – і омив водою пречисте Тіло Своє, то, може, хтось із вас запитає мене: «Для чого – омивається Той, Хто є Сам святість і чистота?». Відповідь на це є не важкою. Христос охрещується не для того, щоб омимтися водою, але для того, щоб Самому освятити воду і зануренням Своїм в потоках води очистити їх. А поскільки через освячення Христове, чиниться велике освячення стихіям, то коли омивається Христос, то очищається для нашого хрещення вода і омивається саме джерело її, щоб для наступних потім поколінь не висихала благодать хрещення.
Святитель Іоан Золотоустий, архиєпископ Константинопольський. З рабами Господь, із винуватцями Суддя йде хреститися. Але не дивуйся цьому. В цьому є смирення і сяє особливо Його висота. А чому тут дивуватися, якщо прийняв хрещення і разом з іншими прийшов до раба Той, Який благозволив стільки часу перебувати в дівочій утробі, народитися за нашим єством, прийняти страждання і хрест, і перетерпіти все, що перетерпів Він? Дивно, що Він, будучи Богом захотів стати людиною. Все інше було наслідком цього. Тому то і Іоан говорив спершу, що він не достойний розв’язати ремня з Його взуття, що Христос є Суддя, Який відасть кожному достойне і всім пошле сповна Духа, – щоб ти, бачачи Його, таким що йде до хрещення, не судив про Нього низько. Ось чому і тоді, коли Він прийшов хреститися, Іоан стримує Його, кажучи:«Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене?» (Мф. 3, 14).
Святий Прокл, архиєпископ Константинопольський. І так, прийдіть і побачте славні чудеса: Сонце правди омивається у Йордані, Вогонь очищається у воді, Бог освячується від людини. Нині все творіння славословить і співає: «Благословен, хто йде в ім’я Господнє». Благословен, хто йде завжди, бо Він з’явився нині не вперше. Благословенний Той, Хто відвідує Творіння Своїм промислом; благословений Той, Хто зберігає небесну твердь непохитною, Який струнко веде незчисленні полки зірок, Який подає повітря для дихання творіння, Який зігрває надра землі для її плодоношення, Який втихомирює робурхане море, Який провадить невидимі джерела із глибини морської, направляє течію рік. Оглядаючи все це – вигукнемо і ми: «Благословен, хто йде в ім’я Господнє».
Святий Яков Саруга. Явлення Господа нашого на Йордані є дійсною межою між Старим і Новим завітами. Початківцем закону був Мойсей, а його завершувачем був Іоан. З цього часу замість закону буде почуте виконання із вуст нашого Господа, Який виконав путь праведності черпез Своє хрещення: «… бо так належить нам виконати всяку правду» (Мф. 3, 15). Мойсей в хмарах гори Синайської відкрив джерело молока, насичуючись і зміцнюючись яким світ піднявся б на висоту і міг би бути досоналим. Іоан запропонував світові замість молока спасительний засіб, показавши йому Христа, Який говорив: «Я є хліб» (Ін. 6, 35). Закон був молоком, а я – хліб; відкиньте діти молоко і приходьте, споживайте хліб – їжу дорослих людей». Це виголошував і Іоан, коли голосно взивав до народу: «Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто гряде після мене, Сильніший за мене; я недостойний понести взуття Його; Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем» (Мф. 3, 11). Тобто Іоан сказав, що я даю вам тільки молоко, а Він хліб, Він зробить вас дійсними дітьми Божими, Він відродить вас, щоб Ви могли називати Бога отцем вашим.
Преподобний Симеон Новий Богослов. Охрещенний Божественним хрещення називається просвітленим, а того, хто хоч увірував в Христа Господа і в таїнство втіленого домобудівництва Його, але ще перебуває в чині оголошених, ученики і учителі Євангелія Христового називають непросвітленим, і чинять за нього загальні молитви, просячи Господа оголосити його словом істини віри в Христа і відкрити йому Євангеліє правди, – з такої причини диякон і виголошує в церкві до вірних: вірні, за оголошених помолимось, і ін. Бо оголошений, хоча і увірував вже в Господа Христа, але ще не став віруючим: віруючим власне називається вже той, кому увіряється Божественна благодать, і хто приймає її, а стає він віруючим, коли буває просвітленим, – а просвітленим стає тоді, коли приймає Божественне хрещення.
Святий Григорій Палама, архиєпископ Фессалонікійський. «І, охрестившись, Ісус вийшов зразу ж з води, – і ось розкрилися Йому небеса, і побачив Іоан Духа Божого, Який сходив, мов голуб, і спускався на Нього. І ось голос лунає з неба, який говорить: Це є Син Мій улюблений, в Ньому Моє благовоління» (Мф. 3, 16-17). Великою і високою, браття, є тайна хрещення Христового, яка є у цих коротких свідченнях. Її важко осягнути, важко пояснити, важко оглянути. Але оскільки вона і особливо спасительна, то, уподібнюючись до Того, хто велить нам досліджувати Писання, ми насмілюємось досліджувати, наскільки це можна, силу цієї тайни. Подібно до того, як на початку, при створенні нашого єства в особі Адама, після слів Божих: «створимо людину за образом нашим і за подобою», було подане їй вдуновення «в лице її дихання життя», і разом з тим з’явлена була Іпостасна Троїчність Божества, – подібно до того і нині, при відтворенні нашого єства в Христі, Дух Святий, що з’явився з небес на Того, Хто хрестився в Йордані, явив спасительну для розумних творінь тайну Животворчої Тройці. Для чого при створенні людини відкривається тайна Пресвятої Тройці?. Не тільки для того, щоб одна людина була посвяченна в цю тайну і є земним шанувальником Пресвятої Тройці, але й тому, що він єдиний створений за Її образом.
За матеріалами: cerkva.in.u