• Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в третю неділю після П’ятидесятниці. →

• →

• До УВАГИ ПРИХОЖАН Свято-Іллінського собору! →

• Вітання настоятелю Свято-Іллінського собору протоієрею Ігорю Когуту. →

• Привітання з нагоди другої річниці інтронізації та Дня народження Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Епіфанія від міста Дубна. →

• РІЗДВЯНИЙ ПІСТ. →

• Вітання Архиєпископу Іларіону з Днем Тезоіменитства. →

• Проповідь у 18-ту неділю після П’ятидесятниці. →

• Вітання клірику Свято-Іллінського собору протодиякону Олександру Цомпелю. →

• Архієпископ Іларіон очолив Божественну літургію у Свято-Іллінському соборі міста Дубно. →

Історія Церкви знає декілька святих жінок, яким належить заслуга хрещення цілих народів, такими є свята княгиня Ольга, свята Ядвіга, свята Ніна – просвітителька Грузії. Але якщо свята Ольга і свята Ядвіга були володарками народу, який навертали, то свята Ніна, яка волею Божою навернула грузинський народ у християнство, не мала жодної влади.

Свята Ніна народилася у Каппадокії у сім’ї воєначальника Завулона, (що перебував на службі у імператора Максиміана) і Сузанни, племінниці Єрусалимського Патріарха Ювеналія. Передання говорить також про те, що по материнській лінії вона була родичкою Святому Великомученику Юрію. Коли Святій Ніні було 12 років, її батьки прийшли до Єрусалиму, щоб за взаємною згодою повністю посвятити себе служінню Богові. Батько став пустельником, а мати дияконісою у Храмі Гробу Господнього. Ніну віддали під опіку благочестивої жінки Ніанфори. Читаючи в Євангелії опис хресної смерті Спасителя, дівчинка запитувала про те, де міг би бути тепер хітон Христа, на який кидали жереб вояки, і її вихователька, вірменка за походженням, розповіла їй, що ця реліквія знаходиться в Іверії (так називалася тоді Грузія). Так Ніна вперше почула про країну, яку їй належало навернути у християнство. Вона багато думала про цю незнайому країну, і одного разу у сні їй з’явилася Пресвята Діва Марія, яка дала їй Хрест, складений з двох виноградних галузок і повеліла йти під захистом цього хреста навертати язичників. Коли дівчина прокинулася, то побачила біля себе складені хрестом галузки. Вона відрізала коси і перев’язала ними хрест. Зображення цього Хреста з трохи опущеними вниз сторонами стало символом Грузинської Православної Церкви. Хрест святої Ніни як священна реліквія зберігається у Сіонському Соборі у Тбілісі.
Свята Ніна прийшла на Кавказ і подолавши важкий і довгий шлях, різні випробовування і переслідування вона добралась до тодішньої столиці Грузії Мцхети. Тут вона оселилася у сім’ї садівника і незабаром стала відомою завдяки багатьом зціленням, що сталися за її молитвою. Серед зцілених були знатні люди та члени їх сімей і навіть сама цариця Нана – дружина царя Міріана, що навернулася у християнство.
Серед інших чудес, вчинених святою Ніною, є чудо повалення ідолів. Під час язичницького жертвоприношення, на яке зібрався царський двір і безліч народу, Ніна почала молитися за скинення язичницьких ідолів, і несподівано вибухнула буря, яка зруйнувала капище і скинула ідоли з гори.
Диво сталося і з самим царем Міріаном – під час сильної грози, що застала царя на полюванні, він осліпнув і марно закликав на допомогу язичницьких богів. Зневірившись, цар почав молитися “Богові Ніно” і прозрів. Після чудесного зцілення цар надіслав лист святій цариці Єлені і святому Константину, де говорив про своє бажання охреститися. З Єрусалиму в Іверію прибули єпископ Іоан, священик Іаків і диякон. Цар і двір, а потім і народ Грузії були охрещені.
Проповідь Святої Ніни була звернена не лише до грузинського народу, але і до спільноти юдеїв у Картлі. Завдяки проповіді Ніни багато членів цієї спільноти, у тому числі настоятель Мцхетської синагоги і його дочка Сідонія прийняли хрещення.
Останні роки земного життя Свята Ніна провела у маленькій хатині, оточеній ожиновими кущами на околиці Мцхети. Після її смерті цар Міріан хотів перенести тіло Святої до соборної церкви в Мцхеті, але зрушити з місця труну не змогли. На місці, де упокоїлася подвижниця, був закладений монастир Самтавро з маленькою церквою з іменем Святої Ніни, який існує і тепер.
Усе життя Святої Ніни повне чудес, і це не лише чудесні зцілення або скинення ідолів. Інакше як чудом неможливо пояснити те, що слабка дівчина, що не мала ніякого захисту і підтримки, окрім хреста і віри, пройшла довгий і небезпечний шлях від Єрусалиму до Кавказу, вільно і переконливо говорила про віру з ученими мужами і царями, легко освоювала чужоземні мови, не була вбита або кинута до в’язниці за свою віру, яку вона відкрито сповідувала, навернула народ і заснувала Грузинську Церкву, небесною покровителькою якої є тепер .

kolomija.com